French
DeutschМудрак Олег Васильович — Вікіпедія
| Олег Мудрак Мудрак Олег Васильович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 20 серпня 1987 Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 21 лютого 2023 (35 років) | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Сухар» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2023 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  МВС України | |
| Рід військ |  Національна гвардія | |
| Формування |  Штурмова бригада «Азов» | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Командування | ||
| командир 1-го батальйону | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олег Васильович Мудрак (нар 20 серпня 1987, Українська РСР, СРСР — пом. 21 лютого 2023, Україна) — майор, командир 1-го батальйону окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну 2022 року. Позивний «Сухар»[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Олег Мудрак народився 20 серпня 1987 року. Брав участь у війні на Сході України з 2014 року. Був командиром 1-го батальйону окремого загону спецпризначення НГУ «Азов» НГУ. Після повномасштабного вторгнення РФ до України з побратимами брав участь у обороні Маріуполя, тримав оборону на заводі «Азовсталь».
У травні 2022 року разом із співслуживцями потрапив у полон до росіян, пережив 29 липня 2022 року російський теракт у Оленівці на території виправної колонії № 120[2]. Повернувся з полону під час великого обміну 21 вересня 2022 року, дуже виснаженим[3][4].
Помер вранці 21 лютого 2023 року через зупинку серця на 36-му році життя[5][6][7][8].
Чин прощання відбувся увечері 25 лютого 2023 року в Києві на одній з баз полку за присутності побратимів комбата. Тіло Олега Мудрака кремували у Києві в неділю 26 лютого 2023 року[9].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- медаль «Захиснику Вітчизни» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі(Указ Президента України від 10 червня 2015 року № 324/2015 «Про відзначення державними нагородами України»)
- подяка МВС (Наказ МВС від 10.04.2015 № 665 о/с)
- пам'ятний знак «Захиснику Маріуполя» (Наказ МВС від 25.11.2015 № 2496 о/с)
- відзнака Президента України «За участь в АТО» (Указ Президента України від 17.02.2016 №53)
- нагрудний знак "За доблесну службу" (Наказ КНГУ від 10.06.2021 № 240)
- орден «За оборону країни»
- медаль «захиснику Маріуполя»
- медаль «За доблесну службу»
- почесну відзнаку «За оборону Маріуполя»
- нагрудний знак «За відзнаку в службі»
- «За Широкинську операцію»
- відзнаку полку Азов
- відзнаку «Козацький хрест» 3 ступеня та 2 ступеня
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Помер захисник "Азовсталі" Олег Мудрак. Він пройшов полон. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
- ↑ Обстріл колонії в Оленівці – хто вбив українських військовополонених - Донбас24. donbas24.news (укр.). Процитовано 2 березня 2023.
- ↑ Повний список 215 захисників України, звільнених за обміном -. novynarnia.com (укр.). 21 вересня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ Ганюкова, Ольга (25 лютого 2023). Катування в полоні і виснаження підірвали його серце: в Києві попрощалися з азовцем Олегом Мудраком. Фото. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 2 березня 2023.
- ↑ Суспільне (22 лютого 2023). Італія передасть Україні ППО SAMP-T . 364 день війни. Онлайн. Суспільне | Новини (uk-UA) . Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ “Серце не витримало”: помер комбат-азовець Олег Мудрак, звільнений із полону. novynarnia.com (укр.). 22 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (23 лютого 2023). Помер комбат «Азова» Олег Мудрак. Він брав участь в обороні Маріуполя і був у російському полоні. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ Помер відомий захисник "Азовсталі", що пройшов російський полон (фото). www.unian.ua (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ Ярослав Прищепа Ліля Гончарук Вікторія Синиця (25 лютого 2023). У Києві попрощались із "азовцем" Олегом Мудраком (укр) . Суспільне Новини. Процитовано 25 лютого 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 10 червня 2015 року № 324/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 «Про відзначення державними нагородами України»