Музей історії Острозької академії — Вікіпедія

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (вересень 2020)

Музей історії Острозької академії
50°19′45″ пн. ш. 26°30′45″ сх. д. / 50.32929844171155764° пн. ш. 26.51266062148497937° сх. д. / 50.32929844171155764; 26.51266062148497937Координати: 50°19′45″ пн. ш. 26°30′45″ сх. д. / 50.32929844171155764° пн. ш. 26.51266062148497937° сх. д. / 50.32929844171155764; 26.51266062148497937
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	Рівненська область, м. Острог, 35800, вул. Семінарська, 2
Адреса	вулиця Семінарська, 2, Острог, Рівненська область, Україна
Засновано	відкритий у 1997
Директор	кандидат історичних наук Хеленюк Анастасія Анатоліївна
Сайт	museum.oa.edu.ua
Музей історії Острозької академії (Україна)

Музей історії Острозької академії — музейний комплекс при Національному університеті «Острозька академія», що розповідає про історію університету з 1576 р. до наших днів та про історію приміщень у яких розташований навчальний заклад. Експозиція музею побудована за хронологічним принципом і розкриває історію Острозької академії від заснування до сьогодні в нерозривному зв’язку з українською історією та культурою. Враховуючи важливість історії Острога та Острозької академії у розумінні загального розвитку української історії та культури, музей історії Острозької академії покликаний зберегти та популяризувати знання про розвиток Острога XVI – поч. XVII ст., діяльність князів Острозьких та їх роль в українській та європейській історії. Крім того, музей займається збиранням та збереженням української культурної та мистецької спадщини, відродженням історії міста Острога від XVI ст. до наших днів.

Історія[ред. | ред. код]

Створенню музею передувала наполеглива робота працівників Центру вивчення спадщини Острозької академії. Музей історії НаУ"ОА" розпочав свою діяльність 1 вересня 1997 року з єдиної зали, присвяченої історії Острозької академії від XVI ст. до наших днів. З кожним роком експозиції розширювались, збільшувалась кількість експонатів. Феномен відродження та швидкого поступу Острозької академії зацікавив громадськість. Одразу ж після створення музей розпочав екскурсійну діяльність, паралельно налагоджуючи науково-дослідну і фондову роботу. Сучасний Музей історії Острозької академії є офіційно зареєстрованим як Музей при Вищому навчальному закладі і входить до мережі діяльності українських музеїв такого типу. В 2011 році Музею присвоєно звання «Зразковий музей» відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 08.04.2011 р. «Про присвоєння та підтвердження звання «Зразковий музей» при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України».

Будівля[ред. | ред. код]

Будівлі університету мають свою давню історію. Найстаріша частина приміщень - монастирські будівлі, збереглася до наших днів із XVIII ст. В комплекс цих будівель входить і нині діючий студентсько-викладацький храм преподобного Федора Острозького. Доля цього приміщення не була простою – у різний час воно виконувало функції костелу, православної церкви, госпіталю та, навіть, спортивної зали. Із відродженням Острозької академії відродилась і приміщення храму, який з 2005 року знову є місцем для молитви Богу.

Колекції[ред. | ред. код]

В Музеї НаУОА в постійній експозиції перебувають роботи відомої американської скульпторки українського походження Міртали Пилипенко. Це 15 скульптур з бронзи та полімеру подаровані мисткинею для Острозької академії. Міртала, народившись в Україні, за велінням долі з 1947 р. живе і працює у США. Закінчила художню школу Бостонського музею (США) та університет ТАФТС (м. Бостон). Скульптури Міртали – це не просто мистецькі твори, але й глибоке філософське і своєрідне бачення свту. Свій талант вона проявила не лише в скульптурі, а і в поезії (автор поетичних книжок, виданих різними мовами, «Стихи», «Райдужний міст», «Шлях до себе»), художній фотографії. Протягом 70-80-их рр. Міртала здобула визнання в США та Європі. Тепер з її творчістю можуть ознайомитись і гості університету.

Однією з найцінніших мистецьких колекцій музею НаУОА є збірка скульптур видатного українського митця Петра Капшученка. Роботи скульптора в колекції з’явилися завдяки меценатам, справжнім українським патріотам, які за волею долі опинися, як і П. Капшученко в сій час, за межами України. Свою любов до рідної землі митець втілив у понад 7 тисячах скульптурних робіт. Він проживав у декількох державах, але скрізь, де він з’являвся, його талант ставав відомим на всю країну. Під час перебування в Аргентині, він став Почесним членом Вільного Університету Гуманістики в Буенос-Айресі. Пізніше, викладав скульптуру і кераміку у філядельфійській українській мистецькій студії, був членом контрольної комісії управи Об’єднання митців-українців в Америці. Після 1991 р. Петро Капшученко неодноразово відвідував Україну, репрезентував свої роботи у Києві та Дніпропетровську. Роботи скульптора зберігаються і в Острозькій академії. Перші скульптури для колекції передала українська громадська діячка, добрий друг Університету пані Бронислава Скорупська. Далі справу поповнення колекції підтримала інша українська родина з Америки Олександр Михалюк, який був добрим другом скульптора та Раїса Маєвська острожанка за походженням. Завдяки їм в університеті, поряд з роботами сучасних українських митців, поступово формується фонд мистецької спадщини закордонних українців. І це є надзвичайно важливим завданням – зберегти, об’єднати та експонувати твори українців, незалежно від їх місця проживання, відтворюючи таким чином історію розвитку українського мистецтва другої половини XX ст.

31 серпня 2015 р. під час урочистостей з нагоди початку нового навчального року в НаУОА відбулося відкриття центру мистецтвознавства Володимира Атоновича Овсійчука - відомого українського вченого, мистецтвознавця, академіка острозького академічного братства, почесного професора НаУОА. Студенти та гості університету мають можливість оглянути 76 художніх робіт Володимира Овсійчука, які розміщені в холі та аудиторії №7. Він ніколи не мав персональних виставок, а свою творчість вважав захопленням. Однак, за рівнем професійного виконання роботи не поступаються творам найкращих художників епохи.

Свої картини Володимир Антонович подарував на постійне експонування в Острозьку академію, що однозначно стало однією з найважливіших подій в культурно-мистецькому житті університету. Окрім постійно діючої виставки, оформлено спеціальну аудиторію, де зберігаються наукові праці В. Овсійчука та книги, присвячені українському мистецтву. Ця література є доступною для опрацювання усім бажаючим.

Експозиції[ред. | ред. код]

На сьогодні в комплекс музею входить 6 експозиційних розділів, які окрім безпосередньо історії Острозької академії створюють загальну картину розвитку української культури з XVI ст. до наших днів.

У храмі преподобного Федора Острозького зберігається цінна колекція іконопису та унікальна ікона першої пол. XVIII ст. «Христос Пантократор та святий Стефан», яка є святинею Острозької академії.

Колекція стародруків університету містить стародруки XVII-XVIII століть, книги Львівської, Почаївської та інших українських і зарубіжних друкарень, а також рідкісні та багатотомні видання. Перлиною колекції є славнозвісна Острозька Біблія.

Кімната пам'яті про колишніх господарів архітектурного комплексу академії присвячена історії будівель, у яких тепер розташований університет. Найцікавішим експонатом є старовинна монастирська криниця XVIII, віднайдена під час реставраційних робіт в академії. Підвали монастиря капуцинів – місце овіяне легендами. Частина підземель мала культове призначення, оскільки використовувалась для поховань особливо шанованих ченців та фундаторів монастиря. З підвалами пов'язана велика кількість легенд, які привертають увагу численних відвідувачів.

В господарських підвалах монастиря капуцинів розміщена підземна художня галерея НаУ"ОА", в якій щомісяця відбуваються презентації нових виставок. Унікальність галереї полягає насамперед в тому, що старовинні підвальні приміщення пристосовані для експозицій творів мистецтва. В комплексі вони гармонійно поєднуються із роботами сучасних митців водночас зберігають містичність та ауру старовинних будівель.

Посилання[ред. | ред. код]

• Сайт музею [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Сайт Національного університету «Острозька академія» [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Бондарчук В. О. , Хеленюк А. А. Музей історії Національного університету Острозька академія // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. Т. 22. (дата перегляду: 09.12.2022)
• Плахотнюк Г. Музей історії Національного університету “Острозька академія” // в кн.: Архівні установи України : довідник. Т. 2 : Наукові установи, музеї, бібліотеки : у 2 кн. Кн. 2 : Полтавська, Рівненська, сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та севастополь / Держ. архів. служба україни, УНДІАСД; упоряд.: С. Артамонова, А. Майстренко, Л. Одинока, Р. Романовський ; редкол. тому: О.Гаранін, О. Мельниченко, Ю. Прилепішева, Н. Христова. – К., 2012. – XXVII, 602 с.