Музеї Башкортостану — Вікіпедія

Музеї Башкортостану — сукупність музеїв федерального, регіонального, муніципального значення, розташованих на території Республіки Башкортостан.

Національний музей РБ в Уфі

Історія[ред. | ред. код]

Музейна справа в Башкортостані розвивалась починаючи з відкриття у 1864 році першого Уфимського губернського музею[1] до створення великої музейної мережі у Башкортостані. У 1919 році був відкритий Уфимський мистецький пролетарський музей Жовтневої революції (нині Башкирський державний художній музей імені М. В. Нестерова), а у Стерлітамаці — міський історико-краєзнавчий музей (ІКМ).

У 1940 році в Уфимському районі в селі Червоний Яр був відкритий музей 25-ї Чапаєвської дивізії, а в селі Слакбаш Белебеївського району — Меморіальний будинок-музей чуваського письменника К. В. Іванова. Дім-музей В. І. Леніна був відкритий в 1941 році, Меморіальний дім-музей М. Гафурі — в 1948 році.

До кінця 70-х років XX століття в Башкирській АРСР було 5 державних музеїв, близько 400 громадських та шкільних музеїв. Державні музеї були у віданні Міністерства культури БАРСР.

80-ті роки в Башкирській АРСР були роками «музейного буму»: у 1978 році був створений музей С. Т. Аксакова, в 1979 році створено 3 громадських музеї — Белебеївський ІКМ, Баймацький ІКМ і музей К. А. Хакімова в селі Дюсяново Біжбуляцького району. У 1980 роки — Октябрський та Учалінський історико-краєзнавчі музеї. У 1981 році був створений музей М. Акмулли.

Постановою Ради міністрів БАРСР № 275 від 11 листопада 1984 року на базі Республіканського краєзнавчого музею та міського краєзнавчого музею у Стерлітамаці був створений Башкирський державний об'єднаний музей, в який увійшли головний музей в Уфі та 11 філій по республіці.

У 1989 році число музеїв досягла 18, включаючи Дюртюлинський, Туймазинський, Ілішевський, Мелеузівський історико-краєзнавчі музеї, музеї Салавата Юлаєва в селі Малояз Салаватською району, музей Героя Радянського Союзу М. Х. Губайдулліна в селі Уршакбашкарамали Міякинського району. У 1993 році їх стало 36, включаючи Музей етнографії народів Башкортостану і Музей інтернаціональної дружби, в 1999 році — 57. У 1994 році був відкритий Музей Ахмет-Закі Валіді. Були відкриті нові експозиції в Дюртюлинському, Ілішевському, Туймазинському, Біжбуляцькому, Сібайському, Хайбуллінському історико-краєзнавчих музеях.

У 1997 році був створений Літературний музей Республіки Башкортостан (Національний літературний музей РБ) з 14-ма літературних музеїв-філій Національного музею. У 1999 році створено Республіканський музею Бойової слави, а 2002 році відкрився Музей 112-й башкирської кавалерійської дивізії . У 2002 році створено Музей історії парламенту Республіки Башкортостан.

За ініціативою громадськості були створені літературні музеї імені З. Біїшевої в Кугарчинському, Г. Ібрагімова в Аургазинському, Фатіха Каріма в Біжбуляцькому, Булата Імашева в Біжбуляцькому, Г. Галієва (Батирші) в Балтачевському районах, Калтасинський, Кумертаузький, Стерлібашевський, Гафурійский, Іглінський історико-краєзнавчі музеї та інші.

У даний час в Башкортостані 1076 музеїв, із них: 24 державних, 103 муніципальних, 210 відомчих, 4 приватних і 724 загальноосвітніх установ.

Музей Бойової Слави, Уфа

Міністерство культури відає на 1 січня 2013 року 94 музеями, в тому числі 25 державними і 69 муніципальними музеями[2]. У них зібрано близько 650 тисяч предметів, що представляють історичну та культурну цінність.

Фахівців із музейної справи готують у Башкирському державному педагогічному університеті ім. М. Акмулли з 2006 року на кафедрі загальної історії. Національний музей Башкортостану є науково-методичним центром республіки з музеєзнавства..

Характеристики музеїв[ред. | ред. код]

Краєзнавчий музей в м. Салават
Краєзнавчий музей в м. Стерлітамак

За підпорядкуванням музеї Башкортостану поділяються на музеї федерального значення, регіонального значення та муніципального значення.

За експозиціями поділяються на художні, літературні (музей М. Цвєтаєвої), історико-краєзнавчі, політичні, меморіальні, професійні (Ішимбайський музей народної освіти, Музей історії розвитку освіти, Музей історії судноплавства, Музей МВС РБ).

До музейних комплексів Башкортостану відносяться культурно-історичні пам'ятки — мавзолеї Чишминського району: мавзолей Хусейн-бека і мавзолей Туру-хана[3].

Також у Башкортостані існують приватні, шкільні, університетські та інші музеї освітніх закладів, музеї корпорацій. Так музей ВАТ «Газпром нафтохім Салават» знаходиться в БК «Нафтохімік» у Салаваті.

Велика частина музеїв республіки розташовуються в Уфі (музей імені М В. Нестерова, національний музей, музей бойової слави, музей археології та етнографії, музей геології і корисних копалин, музей лісу, меморіальні будинки-музеї: С. Т. Аксакова, М. Гафурі, О. Е. Тюлькіна, Ш. Худайбердіна).

Література[ред. | ред. код]

  • Акбулатов И. М. Новый статус обязывает // Соотечественник. 1997. № 7. с.42.
  • Акманов И. А. Памятные места Уфы. Уфа. Китап, 2000.
  • Атлас туристических ресурсов Республики Башкортостан. Уфа, 2007. 276 с.
  • Бикмеев М. А. Школьные музеи Башкортостана, их задача, роль и значение в совершенствовании образовательной системы республики. Учебно-методическое пособие. Уфа: БИРО, 2006.
  • Богуславский С. Р. Школьный литературный музей-клуб. М., 1989.
  • Башкортостан: краткая энциклопедия. Уфа, 1996.
  • Валиуллин Г. Ф. Музейная педагогика историко-краеведческого музея (теория и практика). Уфа, 2005.
  • Валиуллин Г. Ф. Музейно-педагогическая технология историко-краеведческого музея. Уфа, 2008.
  • Валиуллин Г. Ф., Макарова В. Н., Рамазанова Л. А. Национальный музей Республики Башкортостан. Путеводитель. Уфа: Информреклама, 2008.
  • Чванов М. А. Корни и крона. Уфа, 1991 с.201-209.
  • Чижик Э. Л., Ахмеров Р. Б. Башкирский республиканский краеведческий музей. Уфа, 1968 с.4-9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Национальный музей Республики Башкортостан. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 10 травня 2019.
  2. Отчеты о деятельности. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 10 травня 2019.
  3. Мавзолей Тура-хана и Хусейнбека — БАШТУРИСТ. Туризм и отдых в Башкортостане. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 7 листопада 2013.

Посилання[ред. | ред. код]