Музика Еріха Цанна — Вікіпедія

Музика Еріха Цанна
англ. The Music of Erich Zann
Жанр оповідання, містика, жахи
Форма оповідання
Автор Говард Лавкрафт
Мова англійська
Написано 1921
Опубліковано березень 1922
Країна  США
Переклад Катерина Дудка, Остап Українець

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Музика Еріха Цанна» (англ. The Music of Erich Zann) — містичне оповідання Говарда Лавкрафта, написане у 1921 році. Вперше було опубліковане в журналі National Amateur у березні 1922 року. Українською видане у 2016 році.

Оповідь ведеться від імені студента факультету метафізики, який познайомився з сусідом-скрипалем, котрий грав незвичайну музику. Але це знайомство в результаті підірвало як фізичне, так і психічне здоров'я студента.

Сюжет[ред. | ред. код]

Молодий студент шукає житло і заходить на вулицю Рю д'Осей, яка зразу здається йому дивною. Вулиця відрізняється від решти міста архітектурою і тим, що всі її жителі старі. Студент винаймає кімнату в майже порожньому будинку, найвищому на вулиці. Ночами він чує дивну музику і дізнається від власника будинку, що її грає скрипаль Еріх Цанн по приходу з роботи. Оповідач вирішує познайомитися зі скрипалем, якого вважає справжнім генієм.

Цанн виявляється німим і спочатку не бажає спілкуватися, але, зрозумівши добрі наміри оповідача, дозволяє йому послухати свою гру на скрипці. Почавши гру, Цанн раптово лякається заштореного вікна і намагається прогнати слухача з кімнати. В записці він просить вибачити його дивацтва і дозволяє приходити до нього і надалі. Впродовж кількох днів характер музики змінюється, перетворюючи її в какофонію. Сам скрипаль стає наляканим і виявляє явний страх перед вікном. Під час одного з відвідувань порив вітру розбиває вікно, студент заглядає в нього і бачить замість міста чорноту, в якій помічає якийсь рух. Цанн в цей час продовжує грати. Наляканий студент тікає з будинку і біжить до освітлених вулиць.

Після цього йому більше ніколи не вдавалося знайти ні вулицю Рю д'Осей, ні згадок про Еріха Цанна.

Вплив[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Джеймс Вейд написав продовження до оповідання під назвою «Тиша Еріки Цанн» (The Silence of Erika Zann), вперше опубліковане у складі збірки «Послідовники Ктулху» (The Disciples of Cthulhu) в 1976 році[1].
  • У новелі Чарльза Стросса «The Jennifer Morgue» (2006), в одного з персонажів є скрипка, зроблена Еріхом Цаном, яка під час гри на ній пожирає душу обраної жертви.

Музика[ред. | ред. код]

  • Бельгійський рок-гурт Univers Zéro випустила композицію «La musique d'Erich Zann» на своєму альбомі 1981 Ceux du dehors. Згідно із заявою барабанщика і лідера гурту Деніела Дениса, всі учасники прочитали розповідь перебуваючи в студії та відразу розпочали імпровізувати.
  • Зображення Еріха Цанна потрапило на обкладинку альбому 1987 Cacophony британського анархо-панк-гурту Rudimentary Peni, натхненної життям і розповідями Лавкрафта.
  • У 1988 році німецький метал-гурт Mekong Delta випустила концептуальний альбом The Music of Erich Zann.
  • Угорський метал-гурт Without Face випустила пісню «The Violin of Erich Zann» на своєму альбомі 2002 Astronomicon.
  • Валлійський музикант Джим Джапп взяв псевдонім Eric Zann, під яким випустив у 2005 році один альбом на лейблі Ghost Box Music.
  • Грецький дез-метал-гурт Septic Flesh відсилає до історії у своїй пісні «Lovecraft's Death», на альбомі 2008 Communion
  • Німецький проєкт Forma Tadre у 2008 році випустив альбом The Music of Erich Zann.
  • У 2009 році український композитор Олексій Войтенко написав твір «The Music of Erich Zann» як соло на скрипці, а у 2010 році для соло на контрабасі.
  • Французький композитор Клод Балліф написав композицію «The Music of Erich Zann».
  • Партію для скрипки, що носить таку ж назву, написав американський композитор Реймонд Уайлдінг-Уайт разом з Юджином Гротовічем.
  • Композитор Стівен Тош написав твір для фортепіано та віолончелі, названий «The Music of Erich Zann».

Кінематограф[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Джеймс Уэйд «The Silence of Erika Zann» на «Лабораторії фантастики». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2015. 
  2. Strysik, John (1 жовтня 1980). The Music of Erich Zann. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 10 травня 2016. 
  3. Hechler, Jeremy (9 жовтня 2002). The Music of Erica Zann. Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 10 травня 2016. 
  4. Gawrilow, Anna (25 жовтня 2005). Die Musik des Erich Zann. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лавкрафт Говард Філіпс. Повне зібрання прозових творів у трьох томах. Т. 1. / Говард Філіпс Лавкрафт; пер. з англ. Катерини Дудки, Остапа Українця. — К.: Вид-во Жупанського, 2016. — (Майстри світової прози).