Мультиінструменталіст — Вікіпедія

Мультиінструменталі́ст, рідше поліінструменталіст (поліструменталіст), багатоінструменталіст — музикант, який володіє грою на двох і більше музичних інструментах[1][2].

Професійні музиканти-мультиінструменталісти чудово володіють грою на музичних інструментах зазвичай кількох різних родин (струнні, клавішні, духові тощо). Інструменти різних родин (груп) — це інструменти з різним принципом звукоутворення, початковою методикою навчання та технікою гри[1].

Мультиінструменталістами зазвичай не називають музикантів, що грають на кількох інструментах, де техніка гри є дуже схожа або ідентична (наприклад, гітара, бас-гітара й укулеле, або скрипка та альт).

Деякі представники

[ред. | ред. код]
  • Джон Пол Джонс найвідоміший як бас-гітарист «Led Zeppelin», однак на записах і концертах гурту він грав не тільки на бас-гітарі й гітарі, а й на безлічі різних клавішних (The Rain Song, Trampled Underfoot, No Quarter), на блок-флейтах (Stairway To Heaven), мандоліні (Gallows Pole) і т. д. До, під час, і після існування «Led Zeppelin» працював як сесійний музикант із безліччю артистів, включаючи таких відомих, як The Rolling Stones, Пол Маккартні, Донован.
  • Дан Сван, колишній співак і співзасновник «Edge of Sanity», вміє грати на гітарі, бас-гітарі, клавішних, ударних і саксофоні. Це дозволило Дану стати учасником більш аніж, у 30 музичних проєктах (Nightingale, Pan.Thy.Monium, Brejn Dedd, Unicorn, Infestdead, Route Nine, Katatonia, Ribspreader, Bloodbath та інші). Також він раніше використовував ґроулінґ, але відмовився від нього заради чистого вокалу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Голобородов, Дмитро Ю. (2021). Специфіка підбору музичних інструментів та навчального репертуару для майбутніх мультиінструменталістів (Збірник наукових праць). Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя (укр.). № 13. Рівне: Волинські обереги. с. 131−135.
  2. Definition of multi-instrumentalist. Merriam-Webster (англ.) . Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24.04.2021.
  3. Tony Sanchez, Up and Down with The Rolling Stones (New York: Quill Books, William Morrow And Company, Inc., 1979, ISBN 0-688-08515-6), pg. 7 (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]