Муравйова Нонна Олександрівна — Вікіпедія

Муравйова Нонна Олександрівна
Народилася 13 серпня 1906(1906-08-13)
селище Каменка Кінешемського повіту Костромської губернії, тепер Вічугського району Івановської області, Російська Федерація
Померла 2 січня 1986(1986-01-02) (79 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянка
Діяльність політична діячка, державна діячка
Знання мов російська
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Автограф
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»

Нонна Олександрівна Муравйова (13 серпня 1906(19060813), селище Каменка Кінешемського повіту Костромської губернії, тепер Вічугського району Івановської області, Російська Федерація — 2 січня 1986, місто Москва) — радянська державна і профспілкова діячка, міністр соціального забезпечення РРФСР, голова Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1961—1966 роках. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1956—1971 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 3—5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в робітничій родині. У 1920—1923 роках працювала робітницею на фарбувально-оздоблювальній фабриці в Каменці Кінешемського повіту. Вступила до комсомолу.

У 1923—1926 роках — робітниця льоноткацької фабрики в Новопісцово.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1926—1930 роках — вихователька дитячого будинку «Комуна № 1» фабрики «Красный Октябрь» в місті Вічузі та Старій Вічузі.

У 1930—1931 роках — завідувачка агітаційно-масового сектора партійної організації фабрики імені Красіна в Старій Вічузі Івановської промислової області.

З 1931 року — інструктор, у 1932—1934 роках — завідувачка жіночого відділу Іванівського обласного комітету ВКП(б).

У 1934—1938 роках — слухачка Всесоюзної промислової академії легкої промисловості імені Молотова в Москві.

У 1938—1939 роках — директор прядильно-ткацької фабрики «Серп і Молот» міста Пушкіно Московської області.

У 1939—1944 роках — заступник народного комісара легкої промисловості Російської РФСР.

Потім — директор Ленінградської шкіргалантерейної фабрики імені Бебеля.

У 1944—1946 роках — директор Науково-дослідного інституту луб'яних волокон.

У 1946—1948 роках — голова ЦК профспілки робітників бавовняної промисловості.

У 1948—1952 роках — голова ЦК профспілки робітників текстильної промисловості.

21 квітня 1952 — 12 грудня 1961 року — міністр соціального забезпечення Російської РФСР.

31 жовтня 1961 — 29 березня 1966 року — голова Центральної Ревізійної комісії КПРС.

Одночасно у 1961—1966 роках — голова Комісії зі встановлення персональних пенсій при Раді Міністрів СРСР.

З липня 1966 року — член Комітету партійного контролю при ЦК КПРС. Була заступником голови Товариства радянсько-фінської дружби і культурних зв'язків, членом Комітету радянських жінок.

З 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

Померла 2 січня 1986 року після важкої, тривалої хвороби. Похована в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]