French
DeutschМурахолюб рудочеревий — Вікіпедія
| Мурахолюб рудочеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
;_Pedra_d%27Antas_reserve,_Lagoa_dos_Gatos,_Pernambuco,_Brazil.jpg) Самець рудочеревого мурахолюба ;_Pedra_d%27Antas_reserve,_Lagoa_dos_Gatos,_Pernambuco,_Brazil.jpg) Самиця рудочеревого мурахолюба | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Terenura sicki Teixeira & Gonzaga, 1983[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Мурахолю́б рудочеревий[3] (Terenura sicki) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[4]. Ендемік Бразилії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 9,5-10,5 см, вага 6,5-7 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови, шия і задня частина спини чорні, поцятковані білими смугами. Решта верхньої частини тіла чорна, легко поцяткована білими смужками, на плечах білі плями. Крила чорні з білими краями, покривні пера поцятковані білими плямками, стернові пера чорнуваті. Горло і решта нижньої частини тіла біла. У самиць спина і надхвістя іржасті, голова смугаста, попелясто-чорна, нижня частина тіла руда, горло і верхня частина грудей охристі, груди з боків смугасті. Дзьоб довгий, прямий, сірий.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудочереві мурахолюби мешкають на північному сході Бразилії, в штатах Алагоас і Пернамбуку. Вони живуть у верхньому ярусі вологих атлантичних лісів, переважно на висоті від 400 до 700 м над рівнем моря. Зустрічаються парами, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, зокрема жуками і тарганами. Сезон розмноження триває з жовтня по березень.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція рудочеревих мурахолюбів становить від 50 до 250 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Terenura sicki.
- ↑ D.M. Teixeira & L.P. Gonzaga. A new antwren from northeastern Brazil. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 103, ss. 133–135, 1983.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 26 червня 2022.
|
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |