French
DeutschМю-варіант SARS-CoV-2 — Вікіпедія
| Мю-варіант SARS-CoV-2 | |
| Офіційна назва | англ. Mu[1] |
|---|---|
| Названо на честь | мю |
| Наступник | Омікрон-варіант SARS-CoV-2 |
| Дата відкриття (винаходу) | січень 2021[1] |
| Місце відкриття | Колумбія[1] |
| Кількість випадків | 1[2], 1[2], 1[2], 1[2], 1[2], 2[2], 2[2], 3[2], 3[2], 4[2], 4[2], 4[2], 4[2], 5[2], 7[2], 10[2], 13[2], 15[2], 17[2], 21[2], 21[2], 21[2], 21[2], 22[2], 22[2], 23[2], 30[2], 40[2], 42[2] і 50[2] |
.png) | |
| Підтримується Вікіпроєктом | WikiProject COVID-19d |
 | |
 Мю-варіант SARS-CoV-2 у Вікісховищі | |
Мю-варіант, відомий також як лінія поколінь B.1.621 або VUI-21JUL-1 — один із варіантів вірусу SARS-CoV-2, що спричиняє коронавірусну хворобу 2019. Вперше виявлений у Колумбії в січні 2021 року, 30 серпня 2021 року визначений ВООЗ як варіант, що становить інтерес.[3] ВООЗ заявила, що у варіанті є мутації, які вказують на ризик резистентності до нинішніх вакцин, і наголосила, що для кращого розуміння цього необхідні подальші дослідження.[4][5] Спалахи мю-варіанту були зареєстровані в Південній Америці та Європі.[6] Лінія поколінь В.1.621 має підлінію, позначену B.1.621.1 згідно з номенклатурою PANGO[en], яка вже була виявлена у більш ніж 20 країнах світу.[7]
Відповідно до спрощеної схеми найменування, запропонованої Всесвітньою організацією охорони здоров'я, В.1.621 був позначений як «Мю-варіант» і вважався варіантом, що становить інтерес (VOI), але поки що не є варіантом, що викликає занепокоєння.[3]
Класифікація[ред. | ред. код]
Найменування[ред. | ред. код]
У січні 2021 року лінія поколінь була вперше задокументована в Колумбії і отримала назву лінія поколінь B.1.621.[8]
1 липня 2021 року Агенція охорони громадського здоров'я Англії[en] (PHE) дала лінії поколінь B.1.621 назву VUI-21JUL-1.[9]
30 серпня 2021 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) дала лінії поколінь B.1.621 назву Мю-варіант.[3]
Мутації[ред. | ред. код]
Геном Мю має загальну кількість 21 мутацію, включаючи 9 мутацій амінокислот, усі з яких знаходяться в коді спайкового білка[en] вірусу: T95I, Y144S, Y145N, R346K, E484K або вислизаючі мутації, N501Y, D614G, P681H і D109N.[10] Мутації у вірусів не є новим явищем. Усі віруси, включаючи SARS-CoV-2, з часом зазнають змін. Більшість із цих змін є несуттєвими, але деякі можуть змінити властивості, роблячи ці віруси більш вірулентними або такими, що не піддаються лікуванню чи на них не діють вакцини.[6] 31 серпня 2021 року ВООЗ опублікувала повідомлення, в якому зазначалося, що «Мю-варіант має плеяду мутацій, які вказують на потенційні властивості імунної відмови», відзначаючи, що попередні дослідження показали деякі ознаки цього, але «це потрібно підтвердити це подальшими дослідженнями».[11]
Одне з таких досліджень, проведене в лабораторії в Римі, перевірило ефективність сироватки, зібраної у реципієнтів вакцини BioNTech-Pfizer проти Мю-варіанту, і виявило, що «нейтралізація лінії поколінь B.1.621 вірусу SARS-CoV-2 була надійною», хоча мала нижчий рівень, ніж той, що спостерігався щодо варіанта В.1.[12]
-
![Амінокислотні мутації Мю-варіанту SARS-CoV-2 нанесені на карту геному SARS-CoV-2 з фокусом на спайковому білку.[13]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/06/SARS-CoV-2_Mu_variant_mutations.svg/3658px-SARS-CoV-2_Mu_variant_mutations.svg.png)
Амінокислотні мутації Мю-варіанту SARS-CoV-2 нанесені на карту геному SARS-CoV-2 з фокусом на спайковому білку.[13]
| Ген | Амінокислоти |
|---|---|
| ORF1a | T1055A |
| T1538I | |
| T3255I | |
| Q3729R | |
| ORF1b | P314L |
| P1342S | |
| S[en] | T95I |
| Y144S | |
| Y145N | |
| R346K | |
| E484K | |
| N501Y | |
| D614G | |
| P681H | |
| D950N | |
| ORF3a | Q57H |
| del257/257 | |
| ORF8 | T11K |
| P38S | |
| S67F | |
| N[en] | T205I |
Історія[ред. | ред. код]
Серпень 2021[ред. | ред. код]
6 серпня:
- Рейтер повідомив, що сім вакцинованих літніх мешканців будинку престарілих у місті Завентем у Бельгії померли після інфікування Мю-варіантом.[14]
30 серпня:
- Японія підтвердила свої перші два випадки Мю-варіанту. Варіант був виявлений у жінки 40 років, яка прибула 26 червня з Об'єднаних Арабських Еміратів. Ще одна жінка 50 років, яка прибула до Японії 5 липня з Великої Британії, також була інфікована Мю-варіантом. Обидві пацієнтки переносили хворобу безсимптомно.[15]
Вересень 2021[ред. | ред. код]
2 вересня:
- Центральний епідемічний командний центр (CECC) повідомив про перший у Тайвані випадок Мю-варіанту. Пацієнтка — це тайванська жінка 60 років, яка повернулася зі США і вже отримала 2 дози вакцини Pfizer. Першу дозу вакцини Pfizer вона отримала у США 5 липня, а другу — 26 липня. Повернувшись на Тайвань 3 серпня, вона не повідомила про жодні симптоми, але тест на COVID-19, проведений в аеропорту, був позитивний.[16]
- Гватемала повідомила про свої перші два випадки Мю-варіанту у двох пацієнток, віком 19 та 25 років. Обидва пацієнти нікуди не подорожували та не були вакцинованими. Пацієнти проживають у центральному районі Гватемали, де розташована столиця Гватемала.[17]
3 вересня:
- Греція підтвердила перші шість випадків виявлення в країні Мю-варіанту. Чотири з них — пацієнти, що прибули із закондону.[18]
- Гонконг підтвердив перші три випадки Мю-варіанту. Двоє пацієнтів — 19-річний чоловік і 22-річна жінка прилетіли з Колумбії, де на початку червня було підтверджено наявність Мю-варіанту, а інша, 26-річна жінка, прибула з США. Її інфікування було підтверджене 24 липня. У Гонконзі також повідомлялося про чотири нові випадки COVID-19 у пацієнтів, що прибули із закордону, усі з яких стосувалися хатніх робіників, які прибули з Філіппін.[19]
- Південна Корея підтвердила перші в країні випадки Мю-варіанту. Корейське агентство з контролю та профілактики захворювань (KDCA) заявило, що варіант був підтверджений у трьох пацієнтів, що прибули у країну з Мексики, США та Колумбії.[20]
4 вересня:
- За даними Центру нагляду за охороною здоров'я[en] (HPSC), в Ірландії було виявлено чотири випадки нового Мю-варіанту COVID-19, вперше виявленого в Колумбії. Два з чотирьох випадків пов'язані з підлінією Мю-варіанту.[21]
7 вересня:
- Американські Віргінські Острови підтвердили виявлення у країні нового Мю-варіанту.[22][23]
8 вересня:
- Сент-Вінсент і Гренадини підтвердили наявність Мю-варіанту в країні, повідомивши про п'ять випадків, які були виявлені між 9 липня та 19 серпня 2021 року.[24]
Статистика[ред. | ред. код]
| Країна | Підтверджені випадки | |||
|---|---|---|---|---|
| GISAID[en][25] | outbreak.info[10] | інші джерела | ||
 Сполучені Штати Америки | 2,400 | 2,314 | ||
 Колумбія | 965 | 963 | ||
 Іспанія | 512 | 512 | ||
 Мексика | 367 | 365 | ||
 Еквадор | 170 | 170 | ||
 Канада | 114 | 114 | ||
 Чилі | 100 | 100 | ||
 Аруба | 84 | 84 | ||
 Італія | 82 | 82 | ||
 Нідерланди | 75 | 75 | 44[26] | |
 Велика Британія | 62 | 56 | 53[27] | |
 Коста-Рика | 61 | 61 | ||
 Пуерто-Рико | – | 51 | ||
 Австрія | 49 | 49 | ||
 Швейцарія | 48 | 48 | ||
 Домініканська Республіка | 46 | 46 | ||
 Бельгія | 38 | 38 | ||
 Португалія | 24 | 24 | ||
 Британські Віргінські Острови | 21 | 21 | ||
 Франція | 21 | 16 | ||
 Кюрасао | 20 | 20 | ||
 Німеччина | 14 | 14 | ||
 Перу | 14 | 14 | ||
 Бразилія | 11 | 11 | ||
| Карибські Нідерланди | 8 | 8 | ||
 Данія | 7 | 7 | ||
 Польща | 6 | 6 | ||
 Венесуела | 5 | 5 | ||
 Ірландія | 4 | 4 | 4[21] | |
 Швеція | 4 | 4 | ||
 Фінляндія | 3 | 3 | ||
 Сінт-Мартен | 3 | 3 | ||
 Словаччина | 3 | 3 | ||
 Кайманові острови | 2 | 2 | ||
 Гонконг | 2 | 2 | 3[19] | |
 Японія | 2 | 2 | 2[15] | |
 Люксембург | 2 | 2 | ||
 Туреччина | 2 | 2 | ||
 Барбадос | 1 | 1 | ||
 Гібралтар | 1 | 1 | ||
 Ізраїль | 1 | 1 | ||
 Ліхтенштейн | 1 | 1 | ||
 Мальта | 1 | 1 | ||
 Румунія | 1 | 1 | ||
 Південна Корея | 1 | 1 | 3[20] | |
 Теркс і Кайкос | 1 | 1 | ||
 Греція | – | – | 6[18] | |
 Сент-Вінсент і Гренадини | – | – | 5[24] | |
 Гватемала | – | – | 2[17] | |
 Тайвань | – | – | 1[16] | |
 Американські Віргінські Острови | – | – | 1[22][23] | |
| Всього: | 5,359 | 5,309 | 124 | |
Див. також[ред. | ред. код]
- Коронавірусна хвороба 2019 у Колумбії
- Штами SARS-CoV-2: Cluster 5, Альфа, Бета, Гамма, Дельта, Епсилон, Зета, Тета, Ета, Йота, Каппа, Лямбда, Омікрон
- World Community Grid
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://www.who.int/en/activities/tracking-SARS-CoV-2-variants/
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае https://cov-lineages.org/global_report_B.1.1.7.html
- ↑ а б в Tracking SARS-CoV-2 variants. who.int. Всесвітня організація охорони здоров'я. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
- ↑ WHO monitoring new coronavirus variant named 'Mu'. france24.com. 1 вересня 2021. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Люк О'Ніл. Mu: everything you need to know about the new coronavirus variant of interest. The Conversation. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б Why Has WHO Designated 'Mu' A Variant Of Concern? Find Out All About It. ndtv.com. 1 вересня 2021. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Lineage B.1.621.1. cov-lineages.org. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Mu COVID variant: All you need to know about the new UK coronavirus strain. BBC Science Focus Magazine. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Variants: distribution of cases data. gov.uk[en]. Державна цифрова служба[en]. Архів оригіналу за 7 липня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б в Mu Lineage Report. outbreak.info. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Weekly epidemiological update on COVID-19 - 31 August 2021. who.int. Всесвітня організація охорони здоров'я. 31 серпня 2021. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 8 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Серена Мессалі; Анна Бертеллі; Джованні Кампісі; Альберто Зані; Массімо Чіккоцці; Арнальдо Карузо; Франческа Каккурі (30 липня 2021). A cluster of the new SARS-CoV-2 B.1.621 lineage in Italy and sensitivity of the viral isolate to the BNT162b2 vaccine. Journal of Medical Virology. doi:10.1002/jmv.27247. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 8 вересня 2021. (англ.)
- ↑ SARS-CoV-2 variants - Stanford Coronavirus Antiviral & Resistance Database. covdb.stanford.edu. База даних противірусних та резистентних заходів проти коронавірусу Стенфордського університету. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Seven residents of Belgian nursing home die after outbreak of B.1.621 lineage of COVID-19. reuters.com. 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 8 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б Japan confirms first cases of mu variant of COVID-19. thebharatexpressnews.com. 2 вересня 2021. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б Taiwan reports its 1st imported case of Mu COVID variant. Taiwan News. 3 вересня 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 3 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б The "MU" variant is already in Guatemala. Is it immune to vaccines?. bullfrag.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 4 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б Κορονοϊός - Μετάλλαξη Mu: Έξι κρούσματα στην Ελλάδα - Πού εντοπίστηκαν. ethnos.gr. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021. (гр.)
- ↑ а б Coronavirus: three cases of new Mu variant found in Hong Kong arrivals, authorities reveal. South China Morning Post. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 3 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б 3 Mu variant cases detected in South Korea. malaysianow.com. 3 вересня 2021. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б Стів Невілл (4 вересня 2021). Four Covid cases associated with Mu variant identified in Ireland. Irish Examiner[en]. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 5 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б Mu COVID-19 variant detected in USVI. carribean.loopnews. 8 вересня 2021. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б Mu Variant of Covid-19 Confirmed in USVI. viconsortium.com. The Virgin Islands Consortium. 8 вересня 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 8 вересня 2021. (англ.)
- ↑ а б St Vincent and the Grenadines detects five cases of the Mu variant. carribean.loopnews. 8 вересня 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 8 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Tracking of Variants. gisaid.org. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 5 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Variants of the coronavirus SARS-CoV-2. rivm.nl. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Variants: distribution of case data, 3 September 2021. gov.uk. Державна цифрова служба. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Mu Variant Report [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- PANGO lineages: New Variant Report - Report on global distribution of lineage B.1.621 [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
