Міжнародний конкурс молодих диригентів у Безансоні — Вікіпедія

Міжнародний конкурс молодих диригентів у Безансоні (фр. Concours international de jeunes chefs d'orchestre de Besançon) — конкурс диригентів, що проходить з 1951 р. в Безансоні в рамках Безансонского музичного фестивалю[1]. До 1992 р. проходив щорічно, потім раз на два роки. Перший склад журі очолював Флоран Шмітт, на чолі подальших складів стояли, зокрема, Анрі Бюссі, Ежен Біго, Тоні Обен, П'єр Дерво, Серж Бодо, Володимир Федосєєв та інші. У 1954-1973 роках підсумки конкурсу підводилися окремо за двома номінаціями: серед володарів диригентського диплома і серед «непрофесіоналів», тобто музикантів без закінченої диригентського освіти; проте саме серед лауреатів-„непрофесіоналів“ виявилися такі помітні надалі фігури диригентського цеху, як Мішель Плассон і Герд Альбрехт[2][2].

Лауреати конкурсу[ред. | ред. код]

Рік Перша премія Перша премія серед непрофесіоналів
1951 Райнхард Петерс (Німеччина)
1952 Жан Періссон (Франція)
1953 Петер Траунфельнер (Австрія)
1954 П'єр Шайє (Франція) Ігор Гядров (Югославія)
1955 Єжи Катлевіч (Польща) Луї Бертолон (Франція)
1956 Зденек Кошлер (Чехословаччина) Жерар Діво (Франція)
1957 Жан Лап'єр (Франція) Герд Альбрехт (Німеччина)
1958 Мартін Турновський (Чехословаччина) Робер Мартіньоні (Франція)
1959 Сейдзі Одзава (Японія) Філіпп Сперджон (США)
1960 Поуль Йоргенсен (Данія) Мішель Фюсте-Ламбеза (Франція)
1961 П'єр Етю (Канада) Жак Утман (Франція)
1962 Володимир Кожухаров (Болгарія) Мішель Плассон (Франція)
1963 Алоїс Шпрінгер (Німеччина) Андре Шенк (США)
1964 Еміл Симон (Румунія) Ладіслас Рибах (Угорщина)
1965 Зденек Мацан (Чехословаччина) не присуджена
1966 не присуджена Катрін Комі (Франція)
1967 Ювал Залюк (Ізраїль) Луїс Гарсіа Наварро (Іспанія)
1968 не присуджена Ален Парі (Франція)
1969 не присуджена Гі Кондет (Франція)
1970 Стефан Кардон (Франція) Карл Каспар-Тріколідіс (Австрія)
1971 не присуджена Ален Сабуро (Франція)
1972 Жак Мерсьє (Франція) Етьєнн Бардон (Франція)
1973 не присуджена не присуджена
1974 Алекс Веело (Нідерланди)
1975 Марк Сустро (Франція)
1976 Патрік Жюзо (Франція)
1977 Алі Рахбарі (Іран) і Томаш Коутнік (Чехословаччина)
1978 Йоель Леві (Ізраїль)
1979 Дорон Саломон (Ізраїль)
1980 Джонатан Сірс (Велика Британія)
1981 Філіпп Камбрелен (Франція)
1982 Осмо Вянскя (Фінляндія) і Еко Мацуо (Японія)
1983 Міхаель Цильма (Німеччина)
1984 Вольфганг Дорнер (Австрія)
1985 Е Юнші (Їп ВІНГС) (Гонконг)
1986 Жиль Оже (Канада)
1987 Ніколас Паскет (Уругвай)
1988 Люй Шаоцзя (Тайвань)
1989 Крістофер Гейфорд (Велика Британія) і Ютака Садо (Японія)
1990 Рюсуке Нумадзірі (Японія)
1991 Джордж Пехліванян (США)
1992 Томмазо Плачидо (Італія)
1993 Сільвія Массареллі (Італія) і Дайсуке Сога (Японія)
1995 Тецуро Бан (Японія)
1997 Марко Парізотто (Канада)
1999 Альваро Альбіач Фернандес (Іспанія)
2001 Тацуя Сімоно (Японія)
2003 не присуджена
2005 Ліонель Бренгье (Франція)
2007 Даррел Хун (Анг) Іцюань (Сінгапур)
2009 Кадзукі Ямада (Японія)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 51st Conducting Competition. Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 24 липня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  2. а б Competition Laureates (in French) (PDF). Besançon Music Festival. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2008. Процитовано 24 липня 2009.