Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін — Вікіпедія

Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін
Тип міжнародна організація
Засновник Джоді Вільямс
Засновано 1992
Штаб-квартира Женева (46°13′14″ пн. ш. 6°08′36″ сх. д. / 46.22083333002777294° пн. ш. 6.14361111002777793° сх. д. / 46.22083333002777294; 6.14361111002777793)
Вебсайт: icbl.org

Нагороди
Нобелівська премія миру (1997)

Мапа

CMNS: Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін у Вікісховищі

Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін — об'єднання громадських організацій, які виступають за заборону виробництва і використання протипіхотних мін.

Рух було засновано в 1992 році організаціями « Г'юман Райтс Вотч», «Медико Інтернешнл», Міжнародна організація інвалідів (англ. Handicap International), Фонд американських ветеранів В'єтнамської війни та ін. На сьогодні до руху приєдналося понад 1400 груп, що діють у понад 90 країнах світу. Організаційна структура руху включає в себе керівний комітет, що складається з чотирьох членів, консультативну раду (21 чоловік) та п'ять представників.

У 1997 році зусиллями руху був підписаний Оттавський договір про заборону протипіхотних мін, що набув чинності в 1999 році. У цей час договір був ратифікований 156 країнами. Серед країн, що не підписали — Китай, США та Росія. Рух отримав підтримку з боку відомих і впливових людей; одним з прихильників організації свого часу була принцеса Діана.

У 1997 році Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін та його засновниця-координатор Джоді Вільямс були удостоєні Нобелівської премії миру.

Посилання[ред. | ред. код]