Мік Джаггер — Вікіпедія

Мік Джаггер
англ. Sir Michael Philip Jagger
Зображення
Mick Jagger
Mick Jagger
Основна інформація
Повне ім'я Майкл Філіпп Джаггер
Дата народження 26 липня 1943(1943-07-26) (80 років)
Місце народження Дартфорд, Англія
Роки активності 1967 — донині
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Професія Вокаліст
композитор
Освіта Лондонська школа економіки та політичних наук, Dartford Grammar Schoold і Wentworth Primary Schoold
Співацький голос баритон
Інструменти гітара
губна гармоніка
піаніно
Жанр Рок
Рок-н-ролл
Блюз
Колективи The Rolling Stones, SuperHeavy
Лейбли Virgin Records, ABKCO Recordsd, Universal Music Group і Rolling Stones Records
Нагороди
Батько Joe Jaggerd[1]
Мати Eva Jaggerd[1]
Діти (8 і 9) Corrina Jaggerd, Karis Jaggerd, Джейд Джаггерd, Elizabeth Jaggerd, James Jaggerd, Georgia May Jaggerd, Gabriel Jaggerd, Lucas Jaggerd і Dev Jaggerd
MickJagger.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Сер Мік Джа́ггер (англ. Mick Jagger, повне ім'я Майкл Філіп Джаггер, англ. Michael Philip Jagger; нар. 26 липня 1943, Дартфорд, графство Кент) — англійський рок-музикант, актор, продюсер, вокаліст гурту «The Rolling Stones», засновник і учасник рок-супергурту «SuperHeavy».

Біографія[ред. | ред. код]

Майкл Джаггер народився в сім'ї вчителя: його батько працював викладачем фізкультури, а мати брала участь у роботі асоціації консерваторів. Сам він учився в лондонській школі економіки, хоч школа не представляла ніякого інтересу для Майкла. Єдине, що в школі подобалося — це уроки співу: співати він намагався якомога голосніше — і він одного разу настільки захопився, що відкусив собі кінчик язика. Незабаром він залишив школу. Утворений ним разом з Браяном Джонсом та Кітом Річардсом гурт Rolling Stones набирав усе більшої популярності.

Уперше Мік Джаггер і Кіт Річардс познайомилися на ігровому майданчику. У 1958 році Джаггер став учасником блюзової групи «Little Boy Blue & The Blue Boys». Кіт вступив до школи мистецтв, де познайомився зі старим другом Міка і його колегою по «Little Boy Blue» Діком Тейлором. При черговій зустрічі Майка і Кіта товариші зійшлися на тому, що Кіт повинен пройти прослуховування в «Little Boy Blue & The Blue Boys». У 1961 році Майк Джаггер став Міком Джаггером. До того часу Браян Джонс покинув «The Ramrods», в якій він грав на альт-саксофоні, і переїхав до Лондона. Він влаштувався гітаристом в «Blues Incorporated», мріючи про створення власної групи, куди хотів запросити свого друга і колегу, блюзового піаніста Ієна Стюарта. У «Blues Inc.» Грав і Чарлі Воттс. У кінці року відбулося знайомство Брайана з Міком і Кітом. Вони часто грали разом, ангажуючи також Діка Тейлора і Ієна Стюарта.

У 1962 році в «Jazz News» вперше промайнула назва «Rolling Stones». А 12 липня відбувся перший офіційний виступ групи в лондонському клубі «Marquee». У вересні Дік Тейлор покинув команду. А в грудні Білл Ваймен офіційно приєднався до групи як басист. У січні 1963-го до «Stones» приєднався Чарлі Воттс, змінивши Міка Ейворі.

Образ, створений Джаггером на сцені, унікальний. Його голос, часом грубий, часом жіночний і м'який, товсті губи, хтива посмішка, недвозначні сексуальні рухи на концертах перед багатотисячним натовпом, агресія, енергійність, придуркуватість і кривляння — все це зробило Джаггера популярним рок-фронтменом. Заслуги Джаггера на музичному полі були високо оцінено: до 60-річного ювілею королева Єлизавета II посвятила музиканта в лицарі.

В одному з інтерв'ю Джаггер порівнюючи 1968 і 1998 рік, сказав, що раніше в трійці «Секс, наркотики й рок-н-рол» секс стояв на першому місці, а зараз на його місці наркотики. Співак заявив, що кидає пити, палити й вживати наркотики. Причиною такого рішення стало занепокоєння про власне здоров'я, адже Джаггер уже не молодий. «Я дорожу своїм добрим ім'ям і не бажаю уславитися старою руїною. Адже ми все ще „зірки“, хоч і зі статусом „живих легенд“!» — заявив Мік Джаггер.

Активізм[ред. | ред. код]

В 2019 Мік Джаггер підтримав еко-активістів на Венеційському кінофестивалі[2]. Мік висловився:

Я радий, що вони це роблять. Тому що саме вони успадкують планету.

28 лютого 2022року Мік підтримав Україну в Російському вторгненні в Україну, опублікувавши на своїй сторінці в Facebook посилання на статтю з різними способами допомогти у протидії війні[3].

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

  • 1985 — She's The Boss
  • 1987 — Primitive Cool
  • 1993 — Wandering Spirit
  • 2001 — Goddess in the Doorway
  • 2004 — Alfie (Soundtrack)
  • 2007 — The Very Best Of Mick Jagger

Фільми за участю Міка Джаггера[ред. | ред. код]

  • «Нед Келлі» (1970)
  • «Вистава» (1970)
  • «Схильність» (1997)
  • «Втеча з Єлисейських полів» (2001)
  • «Мистецтво пограбування» (2019)[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  2. Mick Jagger supports climate change protests on Venice red carpet. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  3. Mick Jagger (28 лютого 2022). Meaningful ways to help Ukraine via Global Citizen. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  4. Міку Джаггеру — 80. Найкращі фільми за участю фронтмена The Rolling Stones

Посилання[ред. | ред. код]