Мінеральні води Івано-Франківської області — Вікіпедія

Мінеральні води поширені по всій території Івано-Франківської області.

За результатами досліджень виділені такі види мінеральних вод: 1. Води типу «Нафтуся»; 2. Сульфідні води; 3. Хлоридно-натрієві і сульфатно вміщуючі розсоли; 4. Води без специфічних компонентів і властивостей; 5. Води із специфічними компонентами і властивостями: а) вуглекислі; б) залізисті; в) содові; г) бальнеологічні йодо-бромні розсоли.

1. Мінеральні води типу «Нафтуся» поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м³/добу по категорії С2. Ресурси мінеральних вод типу «Нафтуся» складають 3540 м³/добу.
2. Сульфідні води поширені в районі проявлень сірки і поблизу них. Деякі площі поширення сульфідних вод приурочені до зон глибинних розломів, з якими пов'язане надходження сірководню. Дані води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м³/добу в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м³/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м³/добу.
3. Хлоридно-натрієві і сульфатовміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м³/добу по категорії С2. Ресурси розсолів по категорії Р складають 400 м³/добу. В Калуському районі с. Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм³ і вмістом Br — 319,6 мг/дм³ і J — 35,5 мг/дм³. По короткочасних відкачках дебіт свердловини становив 690 м³/добу.
4. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах.

Ресурси мінеральних вод складають — 8812 м³/добу, в т ч. води:

                   кишинівського типу – 186 м³/добу;                     країнського типу – 6985 м³/добу;                               казанського типу – 397 м3/добу;                кашинського типу – 293 м³/добу;                     угличського типу – 26 м³/добу;                     каспійського типу – 242 м³/добу;                     хіловського типу – 10 м³/добу;                     миргородського типу – 606 м³/добу;                     мінського типу – 67 м³/добу.

5. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями.

а) Вуглекислі води мають поширення в південній частині області, в межах Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Запаси мінеральних вод по п'яти проявам оцінені в кількості 25,0 м³/добу по категорії С2.

б) Залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Бгородчанського, Надвірнянського, Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в кількості 120,0 м³/добу по категорії С2.

в) Мінеральні содові води виявлені в південній частині області в Верховинському районі. Оцінені запаси вод складають 30,0 м³/добу по категорії С2.

г) Води бромні, йодні, йодо-бромні пов'язані з розсолопроявами, нафтовими водами в Делятині, Березові, Красній, Гринівка (Надвірнянський і Косівський райони). Вміст брому у водах (розсолах) від 30 до 319 мг/дм³. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання.

Використання мінеральних вод в області недостатнє, особливо, з лікувальною метою. Виявлені перспективні ресурси дозволяють значно розширити використання мінеральних вод і розсолів для бальнеології, заводського розливу мінеральних та столових вод. За рахунок інвесторів можуть бути розвідані родовища всіх перерахованих типів вод.

Аналіз стану мінерально-сировинної бази області свідчить про те, що найбільш актуальними роботами по її нарощуванню є роботи на нафту і газ, калійні солі, мінеральні води, різні види сировини для промисловості будівельних матеріалів. Ці напрямки робіт мають значні прогнозні ресурси і будуть, при позитивних результатах розвідки, використані промисловістю.

Роботи по калійних солях, в першу чергу на наш погляд, потребують розробки і впровадженню технології свердловинного видобутку.

Роботи по розширенню бази сировини для будівельних матеріалів повинні розпочатися з спільної роботи геологів і адміністрації по аналізу стану бази, розробці пропозицій по раціональному її використанню і розвитку необхідних для області напрямків, виходячи з економічної доцільності.

Роботи по пошуках і розвідці мінеральних вод мають виконуватися по замовленнях інвесторів для заводів розливу і розвитку санаторно-курортних закладів.

Заслуговують на увагу нові для області види сировини, — рудні корисні копалини (поліметали, золото Чивчин), літій, бром, йод (нафтові води і розсоли).

Необхідно звернути увагу на те, що значна частина розвіданих родовищ і перспективних площ не експлуатується і потрібно вжити заходів, щоби вони не були забудовані (родовища державного значення). Для цього потрібно провести роботу по винесенню їх меж на земельні плани і топографічні карти. Ці матеріали можуть бути використані при оцінці земельних ділянок і створенні обласної комп'ютерної мінерально-сировинної бази.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Корисні копалини Івано-Франківської області [Архівовано 21 травня 2017 у Wayback Machine.]
Надра в Івано-Франківській області (регіональна доповідь) [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.]