Міраж — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Міраж (значення).

Марево^[1] або міраж (фр. mirage від лат. mirare — приблизний переклад: «поглянь на дивовижу») — явище аномальної рефракції світла в атмосфері, при якому крім предметів в їхньому дійсному положенні, з'являються також їхні уявні зображення, які є результатом внутрішнього відбиття в атмосфері.

Існують регіони, де міражі через особливості рельєфу і циркуляції повітря спостерігаються частіше, ніж в інших місцях, перш за все — в пустелях.

Механізм утворення[ред. | ред. код]

Утворення міражів пояснюється тим, що промені світла заломлюються при переході з одного середовища в інше. Зокрема міражі виникають при переході між шарами повітря, що мають різну температуру та відповідно густину, і достатньо різку межу. В результаті заломлення променів далекі об'єкти виглядають зміщеними, або видно їхні віддзеркалення. Для утворення міражу в природі обов'язковою умовою є чисте небо та яскраве освітлення від сонця або місяця^[2].

Історія досліджень[ред. | ред. код]

Перші наукові пояснення явища пов'язані з єгипетським (1799 р.) походом Наполеона Бонапарта. Було зафіксовано, що вдень, коли сонце починало зігрівати земну поверхню, вона починала здаватися затопленою, а села виглядали острівцями серед безмежного озера. Під кожним з них видно було його дзеркальне зображення, а доповнювало ілюзію відображення небосхилу.

Один з учасників експедиції, Гаспар Монж, припустив, що за відсутності вітру шар повітря біля поверхні землі сильно прогрівається. У міру віддалення від поверхні його температура різко падає, часом — до 30 градусів на сантиметр. А чим вища температура, тим менший показник заломлення повітря. Таким чином біля самої землі повітря заломлює світло слабше, ніж на висоті кілька сантиметрів від неї. Через це світло в повітрі поширюється не прямолінійно, а за кривою лінією.

Як зауважив Яків Перельман, для утворення міражу промінь світла має входити у повітряні шари дуже полого^[3].

Класифікація[ред. | ред. код]

Марево поділяється на нижнє (видиме під об'єктом), верхнє (над об'єктом), і бічне. Поєднання кількох видів зветься фата-моргана. Як особливі види виділяються нічні міражі та особливо відомі, наприклад, «Летючий голландець».

Нижній міраж[ред. | ред. код]

Спостерігається при дуже великому вертикальному градієнті температури (зниженні її з висотою) над перегрітою рівною поверхнею: часто пустелею або асфальтованою дорогою. Сонячні промені нагрівають поверхню, від якої нагрівається нижній шар повітря. Він у свою чергу спрямовується вгору, замінюючись новим, який нагрівається і так само прямує вгору. Світлові промені завжди викривляються від теплих шарів у бік холодніших^[4].

Зображення неба за нижнього міража створює ілюзію води на поверхні. Тому дорога, що йде вдалину в спекотній літній день, здається мокрою.

Верхній міраж[ред. | ред. код]

Верхній міраж або міраж дальнього виду спостерігається над холодною земною поверхнею при інверсійному розподілі температури (температура повітря зростає з підвищенням висоти). Промені світла, що йдуть від предметів на Землі, дугоподібно викривляються і повертаються вниз. За таких умов можна побачити предмети за горизонтом^[4]. Зображення може бути перевернутим і сприйматися як зависле в повітрі. Нерідко такі міражі бувають подвійними, коли одночасно спостерігаються пряме й перевернуте зображення.

Верхній міраж трапляється в цілому рідше, ніж нижній, але частіше буває стабільнішим, оскільки холодне повітря не має тенденції рухатися вгору, а тепле — вниз.

Бічний міраж[ред. | ред. код]

Цей вид міражів виникає, коли шари повітря однакової щільності розташовуються в атмосфері не горизонтально, а похило чи вертикально. Такі умови можуть створюватися біля нагрітих стін, скель^[4].

Фата-моргана[ред. | ред. код]

Фата-моргана — оптичне явище в атмосфері, що складається з декількох форм міражів. При цьому віддалені предмети видно багаторазово і з різноманітними викривленнями, змінами розміру. Для виникнення такого міражу залежність температури від висоти має бути непостійною, температура місцями то зростає з висотою, то зменшується^[3].

Свою назву цей вид міражів отримав від міфічної чаклунки Моргани, яка обманювала мандрівників примарними видіннями.

Джерела[ред. | ред. код]

↑ Марево // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 913. — 1000 екз.
↑ Maunder, Michael (2007). Lights in the Sky: Identifying and Understanding Astronomical and Meteorological Phenomena (англ.). Springer Science & Business Media. с. 101—104. ISBN 9781846285622. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
↑ ^а ^б Перельман, Яков (30 серпня 2015). Физика на каждом шагу (рос.). Litres. ISBN 9785457211520. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 27 вересня 2015.
↑ ^а ^б ^в Алексей Савин (01 сентября 2005). Видения Фаты Морганы. Вокруг Света. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 17 липня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)(рос.)