Місо — Вікіпедія

Місо
Походження  Японія
Необхідні компоненти G. max
Різновиди місо
Бочки, в яких виготовляється місо

Місо́ (яп. 味噌, みそ) — різновид приправи у традиційній японській кухні.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Виготовляється шляхом бродіння пропарених і потовчених соєвих бобів, з додаванням солі, а також рису, злаків або соєвих бобів, що зброджені пліснявим грибом, японським аспергілом. Має вигляд пасти.

Використовується для приготування супу місо, смаженої риби, котлет тощо. Відоме з 8 століття; широко вживається з 15 століття.

Невід'ємна складова японського повсякденного столу.

Залежно від збродженої основи виділяють:

  • рисове місо (米味噌) — типове для всієї Японії.
  • злакове місо (麦味噌) — типове для регіону Кюсю, західних земель регіонів Тюґоку і Сікоку.
  • бобове місо (豆味噌) — типове для префектур Айті і Ґіфу.
  • змішане місо (調合味噌)

Залежно від кольору вирізняють:

  • біле місо (白味噌) — типове для всієї Японії.
  • червоне місо (赤味噌) — типове для префектур Айті, Аоморі, Міяґі.

Залежно від присмаку виділяють:

До складу місо входять білки, вітамін В12, вітамін Е, ферменти, ізофлавони, холін та соєвий лецитин.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • 味噌醤油の百科(日本の食文化大系 10) / 川村渉著. 東京: 東京書房社, 1982.

Посилання[ред. | ред. код]