French
DeutschМіст Метро — Вікіпедія
| Міст Метро | |
|---|---|
 Краєвид мосту з парку Слави | |
| 50°26′34″ пн. ш. 30°33′54″ сх. д. / 50.44277777780577310° пн. ш. 30.56500000002777995° сх. д.Координати: 50°26′34″ пн. ш. 30°33′54″ сх. д. / 50.44277777780577310° пн. ш. 30.56500000002777995° сх. д. | |
| Офіційна назва | Міст Метро |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Галузь застосування | комбінований (метро/автомобільний) |
| Перетинає | р. Дніпро |
| Тип конструкції | арочний консольний |
| Основний проліт | 117 м |
| Загальна довжина | 682,64 м |
| Ширина | 28 м |
| Кількість смуг руху | 2+2 |
| Відкрито | 5 листопада 1965 (58 років) |
| Конструктор, архітектор | Фукс Георгій Борисович |
  Міст Метро Міст Метро (Київ) | |
 | |
 Міст Метро у Вікісховищі | |
Міст Метро́ — один із мостів через Дніпро у Києві. Відкритий 5 листопада 1965 року. Двоярусна споруда для руху метропоїздів (верхній ярус, посередині) та автотранспорту (нижній, з боків). Міст спроєктований київською філією ГПІ "Союздорпроект" Автор проєкту і головний інженер проєкту спорудження моста — Георгій Фукс[1].
Міст збудований дещо північніше мосту Євгенії Бош, який був зруйнований під час Другої світової війни.
Мостом пролягає Святошинсько-Броварська лінія Київського метрополітену. Міст Метро разом з Русанівським мостом сполучають правобережну частину Києва з Русанівкою, Лівобережним масивом, Воскресенкою, Лісовим масивом та зоною відпочинку — Гідропарком.
На правому березі Дніпра міст завершує станція метро 
«Дніпро».
З 2008 року міст має статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки (охоронний № 529/1-Кв)[2].
Особливості будови[ред. | ред. код]
Міст Метро — перша у світі аркова споруда з великими прогонами, спроєктована на сухих стиках. Максимальний проліт між опорами становить 116,97 м. Загальна довжина мосту 682,64 м. Ширина верхнього метроярусу — 9,4 м. На нижніх бокових прогонах є автодорога шириною по 7 метрів в кожен бік і пішохідні тротуари шириною 2,5 метрів[3]
Міст має шість прогонів арочно-консольної будови завдовжки 117 та 87 м і два неповні прогони. Особливістю конструктивного рішення є монтаж блоків напіварок як консолей на підпорках та об'єднання їх на шкворнях з подальшим натягом арматури арок. Консолі зібрано з окремих залізобетонних блоків, з'єднаних металевими болтами.
Захоплення мосту Метро[ред. | ред. код]
18 вересня 2019 року міст Метро захопив і погрожував підірвати колишній військовий Олексій Белько. Він вимагав від влади припинити проведення капітуляційної політики на Донбасі[4]
1 червня 2020 року невідомий заявив про намір підірвати міст Метро. На місце події прибули бійці спецпідрозділів і невдовзі "підривника" затримали[5].
Капітальний ремонт[ред. | ред. код]
2 січня 2019 року видано розпорядження КМДА про затвердження проекту капітального ремонту автопроїздів мосту[6] Тривалість капітального ремонту розрахована на 22 місяці. Кошторисна вартість на 2 листопада 2018 року мала скласти 1,825 млрд грн(64,8 млн дол, або 56,9 млн євро станом на 02.11.2018). З важливих змін — планується розширити тротуарну частину з 2,5 до 3 метрів з облаштуванням велодоріжок.
Передбачається залучити кредит ЄБРР на суму 60 млн євро на 13 років.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Міст метро та Лівобережний масив -
Лівобережна естакада -
Метропоїзд на мосту -
Судноплавний прогін -
Краєвид з правого (західного) берегу -
Краєвид з південної платформи станції метро «Дніпро»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Центральний державний науково-технічний архів України: Фукс Георгій Борисович. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2011.
- ↑ Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 № 1285/0/16-08. [Архівовано 11.08.2013, у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.])
- ↑ Особливості технічного стану та капітального ремонту моста Метро через річку Дніпро в м. Києві. Журнал «Промислові споруди і дорожнє будівництво», № 2, (2019). Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Хто такий Олексій Белько. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 19 вересня 2019.
- ↑ "Підривника" на мосту Метро у Києві затримано (відео). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ Розпорядження КМДА № 14 від 02 січня 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 листопада 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Міст Метро на. who-is-who.com.ua.
- Міст Метро у Києві. kievtown.net. [Архівовано 26 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Вебкамера на мосту Метро. [Архівовано 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Вебенциклопедія Києва. [Архівовано 8 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Супутниковий знімок на карті Google.
Панорами[ред. | ред. код]
.jpg)
.jpg)
| ||||||||||||||||||||||||||
