Мічоакан — Вікіпедія

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Мічоакан
— Штат —
ісп. Michoacán de Ocampo
Герб Мічоакана	Прапор Мічоакана
Столиця	Морелія
Країна	Мексика
Офіційна мова	Іспанська
Населення
- повне	3 966 073 жителів (2005) (7-е)
Етнікон	італ. Michoacano
- повна	59 928 км²
- широта	20º 24' - 17º 55' N N
- довгота	100º 04' - 103º 44' E W
Висота
- максимальна	3 840 м
- мінімальна	926 м
Часовий пояс	UTC−6 і CDT
Став штатом	12 грудня 1823
Вебсайт	michoacan.gob.mx
Код ISO 3166-2	MX-MIC
	Штат Мічоакан на мапі Мексики
	Штат Мічоакан на мапі Мексики
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Мічоакан

Мічоака́н (ісп. Michoacán, ацт. Michhuahcān, офіційно ацт. Michhuahcān Ocampo, ісп. Michoacán de Ocampo) — штат на південному заході Мексики, на Тихоокеанському узбережжі, у басейні річок Лерма і Бальсас. Площа — 59 928 км². Населення становить 3 966 073 жителів (2005). Адміністративний центр — місто Морелія.

Історія[ред. | ред. код]

Монумент Х.М. Морелосу на острові Ханіціо, штат Мічоакан

губернатор штату Лазаро Карденас (1928-1932)

Головна вулиця в Анганґео у штаті Мічоакан

31 січня 1824 року Мічоакан отримав статус "вільного та суверенною штату"^[2]. У 1925 році була написана конституція штату. 12 вересня 1828 року столиця Вальядолід отримала нову назву Морелія на честь уроженця Мічоакану, мексиканського революціонера Хосе Марія Морелоса^[3]. У 1831 році штат був розділений на 61 муніципалітет та 207 тененцій. Під час боротьби за владу поміж консерваторами та лібералами Мічоакан ставав або департаментом, або штатом і навпаки. У 1846 році від штату відділився муніципалітет Коліма, який невдовзі став самостійним штатом. У 1849 році відділився муніципалітет Коюка з якого сформувався штат Ґерреро. У 1857 році муніципалітет Контепек відділився від штату Ґуанахуато і приєднався до Мічоакану^[4].

Під час французької інтервенції у 1863 році Морелія була захоплена французами силою. Опір в місті Зітакуаро був жорстоко придушений, а саме місто спалене. Все ж у місті Замора була перша перемога проти французів^[3].

У 1907 році від штату Ґерреро були відділені міста Пунгарабато та Зірандаро та доєднані до штату Мічоакану, а кордони були встановлені по береги річки Бальзас^[3].

У 1911 році, під час Мексиканської революції, послідовники Франціско І. Мадеро проголосили своєю територією місто Санта-Клара-дель-Кобре та продовжували на чолі з Сальвадором Ескаланте захоплювати території навколо озера Паскуаро. Губернатор Мічоакану Арістеро Мендоза змушений був подати у відставку. Постійні сутички повстанців із федеральним урядом продовжувалися до 1917 року. У 1918 році ратифікувалася нова конституція штату^[3].

У 1920 році в Морелії було засновано Мічоаканський університет Сант-Ніколаса-де-Ідальго^[3].

У 1926 році, під час війни Крістеро, федеральним урядом були зачинені всі семінарії в Заморі та Морелії. У 1928 році губернатором штату було обрано Лазаро Карденаса, уроженця Мічоакану. У 1929 році він став одним із засновників і головою Національно-революційної партії (НРП), що перетворилася в найбільшу партію країни. У 1931 році Карденас обіймав посаду міністра внутрішніх справ, у 1933 — військово-морського міністра. 1 грудня 1934 року Карденас зайняв посаду Президента Мексики^[3]. Свою діяльність розпочав із реалізації аграрних реформ де націоналізував великі маєтки і передав селянам 16,2 млн. га земель в користування. За часи його правління було організовано безліч селянських кооперативних господарств (так звані ехідо) а для їх подальшого розвитку в 1935 році був створений Національний банк ехідального кредиту для закупівлі сільськогосподарського обладнання та насіння. Одночасно Карденас розгорнув будівництво гребель для зрошення ехідальних господарств^[5].

У 1943 році активізувався вулкан Парікутин^[6].

На сьогодні Мічоакан найбільший постачальник авокадо в Мексиці та посідає третє місце у виробництві кимти та лимонів. Основні види діяльності штату -- сільське господарство, тваринництво, гірничодобувна промисловість. На родовищах Лазаро Кадена видобувають залізо, цинк, сталь. На родовищах Ангангуйо та Чурумуко видобувають золото, а на родовищах Коалкоман та Тімгамбато значний видобуток міді. Також у Мічоакані добре розвинутий туристичний бізнес. Найбільш привабливе місце для туристів з усього світу біля лісів та гірського масиву штату. В період поміж жовтнем та березнем бл. 20 мільйонів метеликів-монархів (лат. Danaus plexippus) мігрують до Мічоакану з усієї Північної Америки, долаючи до 3000 кілометрів, щоб зупинитися на зимівлю. Під час їхнього міграційного періоду, ліси ніби змінюють колір від зеленого до помаранчевого та чорного^[6].