Набат Ашурбейлі — Вікіпедія

Набат Ашурбейлі
Народилася 1795
Баку
Померла 7 грудня 1912(1912-12-07)
Баку, Російська імперія
Діяльність бізнесвумен

Набат ханум Коджа-бек кизи Ашурбєкова (азерб. Nabat xanım Qoca qızı Aşurbəyova, нар.. 1795, Баку — пом.. 1912, 7 грудня, там же) — азербайджанський нафтопромисловець і меценатка, яка побудувала мечеть Тезе Пир[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Набат Ашурбейлі народилася в 1795 році в родині Коджа-бека Ашурбєкова[2]. Була онукою Гаджі Імам Верді-бека Ашур-хан огли.

Набат Ашурбейлі стала меценаткою. Вона пожертвувала певну суму на будівництво Баку-Шолларського водогону[3]. Також одна з міських лазень Баку, розташована на нинішній вулиці Топчубашева була побудована Набат ханум Ашурбейлі[4]. Лазня раз на тиждень працювала безкоштовно для бідних сімей та сиріт[5].

Будівництво Тезе Пир[ред. | ред. код]

Набат ханум також фінансувала будівництво однієї з найбільших мечетей сучасного Баку, Тезе Пир[6][7][8]. Азербайджанський архітектор Зівер бек Ахмедбеков був відправлений в подорож країнами Близького Сходу, з дорученням ознайомитися з архітектурою мечетей. Повернувшись до Баку Зівер беком був підготовлений проект мечеті.

Будівництво мечеті почалося 23 липня 1905 року[9]. Для закладення першого каменю фундаменту мечеті Набат ханум запросила Гаджі Зейналабдін Тагиєва, яким також при закінченні будівництва був закладений останній камінь. Будівництво тривало до 1914 року, тобто сама Набат ханум не побачила готову мечеть. Після її смерті у 1912 році будівництвом зайнявся її син Гаджі Аббас-Гулу Рзаєв.

Набат ханум похована біля входу до мечеті Тезе Пир. Також, поруч з матір'ю, похований її син Гаджі Аббас-Гулу Рзаєв[5].

Родина[ред. | ред. код]

  • Чоловік — Гаджі Муса Рза Рзаєв;
  • Син — Гаджі Аббас-Гулу Рзаєв;
  • Дочки:
    • Ашраф ханум Рзаєва
    • Гюльбіста ханум Рзаєва

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • У Баку (столиці Азербайджану) одна з міських вулиць названа на честь Набат ханум Ашурбейлі[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Dr Farideh Heyat Nfa. Azeri Women in Transition: Women in Soviet and Post-Soviet Azerbaijan. — Routledge, 2014-03-05. — 237 с. — ISBN 9781136871702. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2019.
  2. ↑ Her Story: Набат Ашурбекова, Nargis magazine | Журнал Nargis (ru-RU) . Nargis magazine | Журнал Nargis. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
  3. ↑ Сара Ашурбейли. История города Баку: период средневековья. — Абилов, Зейналов вä оğулларı, 2006. — 706 с. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2019.
  4. ↑ Набат ханым Ашурбекова — известная азербайджанская благотворительница — AZRU (рос.). azru.org. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
  5. ↑ а б Набат Ашурбекова - женщина, построившая мечеть "Тезе Пир" (фото). Trend.Az (ru-RU) . 2 серпня 2012. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
  6. ↑ Связь религий. Прабабушка Набат ханум. www.ashurbeyli.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
  7. ↑ Ашурли Р. С. Рід Ашур-хана // Набат-ханим Коджа-бек гызы. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  8. ↑ Implementation of Women's Policy in the Republic of Azerbaijan (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2006. Процитовано 9 квітня 2019.
  9. ↑ Мечеть Тезепир и Набат ханым Ашурбекова. История Азербайджана (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
  10. ↑ В Баку появилась улица Набат ханум Ашурбековой. www.ashurbeyli.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Набат_Ашурбейлі&oldid=35139346