Набряк — Вікіпедія

Набряк, спричинений інтерлейкіном-11
Класифікація та зовнішні ресурси

На́бряк, або еде́ма (лат. oedema; англ. edema) — підвищення вмісту міжтканинної рідини в будь-якому органі.

Клінічні ознаки[ред. | ред. код]

Набряки обох нижніх кінцівок, що з'являються під кінець дня, свідчать про серцеву недостатність або про хронічну венозну недостатність нижніх кінцівок. Невідповідність розмірів стопи та невдалі спроби надіти взуття, яке звичайно носиться, є однією з ранніх ознак цих захворювань. Серцеві набряки звичайно симетричні. Набряки можуть бути генералізованими (анасарка) у пацієнтів з нефротичним синдромом, гострою серцевою недостатністю та цирозом печінки.

Набряки навколо очей та обличчя є характерними для нефротичного синдрому при гострого гломерулонефриті або при хронічному захворюванню нирок, ангіоневротичного набряку, гіпопротеїнемії, мікседеми. Набряк обличчя, шиї та верхньої частини рук характерні для синдрому обструкції верхньої порожнистої вени, яка виникає внаслідок карциноми легень, лімфоми або аневризми дуги аорти. Набряк лише однієї кінцівки людини звичайно свідчить про венозний тромбоз або утруднення відтоку лімфи від цієї кінцівки.

Небезпечними для життя є набряки певних органів (зокрема, набряк-набухання головного мозку, легень, серцевого м'язу), алергічні набряки на кшталт набряку Квінке або генералізовані, що свідчать про тяжкі необоротні зміни в організмі.

Причини[ред. | ред. код]

Лікування[ред. | ред. код]

Призначають дієту з обмеженням споживання повареної солі до 1-1,5 г на добу (при лікуванні діуретиками 3-4 г у добу), рідини до 1-1,2 л, іноді до 600—800 мл. Більш значні, але короткочасні обмеження доцільні при набряках, обумовлених гломерулонефритом. Дієта з різким обмеженням кількості натрію погано переноситься більшістю хворих, а тривале її використання може посилити порушення водно-електролітного обміну, спричинити хлорпенічну азотемію і синдром сольового виснаження. Надмірне обмеження споживання рідини при наявності набряків може призвести до виникнення симптомів гіпернатріємії. При гіпоонкотичних набряках призначають багату білком їжу (крім випадків ниркової і печінкової недостатності). Для зниження капілярної проникності застосовують вітаміни В1, С і Р. При виникненні небезпечних для життя органних набряків чи генералізованих лікування проводять за принципами надання допомоги при невідкладних станах.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

  • Braunwald's Heart Disease: A Textbook of Cardiovascular Medicine, 7th ed., (October 20, 2004) Saunders ISBN 0-7216-0479-X (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]