Наддністрянський реґіональний словник — Вікіпедія

«Наддністрянський реґіональний словник»

обкладинка
Автор	Гаврило Шило
Країна	Україна
Мова	українська мова
Тема	наддністрянський діалект
Видавництво	Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України
Видано	2008

«Наддністрянський реґіональний словник» — діалектологічний словник Гаврила Шила, створений на підставі значної за обсягом лексичної картотеки, що зберігається у відділі діалектології Інституту української мови HAH України.

Як зазначив автор у передмові, «словник дасть новий, свіжий матеріал для діалектології, матиме не тільки наукове, а й практичне значення».

Склад словника[ред. | ред. код]

«Наддністрянський регіональний словник» — це словник диференційного типу. До його складу увійшла діалектна лексика, зібрана з території Львівської, Тернопільської та північних районів Івано-Франківської областей У словник уведено мікротопоніми від рідковживаних загальних назв, проте власних особових назв до словника не введено.

Матеріал словника[ред. | ред. код]

«Наддністрянський регіональний словник» побудований на матеріалі картотеки, що нараховує близько ста тисяч карток. Упродовж 25 років автор збирав матеріал під час експедицій і поїздок у різних населених пунктах Львівської, Тернопільської і північних районів Івано-Франківської областей.

Матеріал зібрано у близько 500 населених пунктах. Окрім цього, автор вибірково використав матеріал таких опублікованих праць, як:

• І. Верхратський. Говір батюків, Львів, 1912 (В);
• К. Dejna. Gwary Tarnopolszczyzny, Вроцлав, 1957;
• К. Dejna. Podolsko-wołyńskie pogranicze językowe, Тернопіль, 1938 (Д);
• J. Janów. Gwara małoruska Moszkowicz і Siwki Naddniestrzańskiej, Львів, 1926 (Я);
• M. Karaś. Studia nad dialektologią ukraińską i polską, Краків, 1975 (M).

Остання робота була першою спробою укласти словник Галичини, яка проте так і залишилася незавершеною. Також було використано збірники текстів, які записали на магнітофон працівники Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук УРСР.

Тематика[ред. | ред. код]

У Словнику широко представлено лексику з різних ділянок матеріальної і духовної культури населення: ремісничу термінологію будівництва, бондарства, ковальства, рільництва, бджільництва, токарства, вівчарства, назви реалій, їхніх частин, назви ягід, фруктів і грибів, назви птахів, риб і звірів, назви явищ природи, а також абстрактну і загальнонародну лексику, а також фразеологію.

Структура словника[ред. | ред. код]

Реєстрові слова у Словнику здебільшого подано в сучасному літературному нормативному написанні за абеткою, на підставі польових записів наведено у словникових статтях і текстові ілюстрації, записані фонетичною транскрипцією.

Якщо варіанти слова віддалені одні від одних, то автор робив відповідні відсилачі до основного, на його думку, слова. Часто у Словнику використано так звані «драбинчасті покликання», коли тлумачення подано біля основного слова, варіанти якого, наведені за абеткою, поєднує ланцюжок відсилачів (за допомогою позначки Дме.).

Тлумачення у Словнику подано за допомогою літературного відповідника, описового тлумачення, відсилача до основого слова.

Дуже поширені прикінцеві відсилання з позначкою Див. ще, які скеровують до варіантів та синонімів конкретного реєстрового слова.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Загалом було опрацьовано матеріал із понад 650 сіл та містечок Галичини. Населені пункти, діалектологічний матеріал з яких подано у словнику: