Назва Росії — Вікіпедія

Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (вересень 2019)

Назва Росії — запозичена назва сучасної держави Російська Федерація, запозичений топонім, який з початку свого виникнення не мав жодного зв'язку з територією, на якій згодом виникло Московське царство, або Московія.

Виникнення[ред. | ред. код]

Топонім «Росія» має візантійське походження та закріпився у вжитку константинопольського документообігу в Х столітті та стосування країни з самоназвою "Русь". Однією з найбільш ранніх згадок оніму «Росія» чи "Русь" (грец. "Ρωςία") є адресування листа імператора Романа І Лакапіна київському (руському) князеві Ігорю: Гραμματα Κωνσταντινου και Ρωμανου των φιλοχριστων βασιλεων Ρωμαιων προζ τον αρχοντα Ρωσιαζ^[1] (Лист Константина і Романа боголюбивих царів Римських князю Росії). На відміну від оригінального слов'янського кореня «рус», використовувався співзвучний йому корінь «рос». Таке заміщення відбулось у зв'язку із поширеним з ІХ століття у Візантії ототожненням народу «Русь» із біблійним «князем Росом», через що термін отримав вигляд «Росія» замість «Русія».

Подальше поширення[ред. | ред. код]

У 1547 році Великий князь московський Іван IV Грозний самопроголосив себе царем і став вживати титул: «Великий господарь, Божою милістю цар, Владимирський, Московський, ...".

Англійський мандрівник Річард Ченслер на основі поїздки в Росію в XVI столітті видав книгу «Торгівля в Московії»^[2]. Назва Московська держава фігурувала в Соборному Уложенні 1649 року («Московское государьство»), отож назва "Росія" щодо території Московщини ще не вживалася, принаймні широко.

Назва «Руссія» для позначення власної країни, а також загарбаних східних і південних земель Великого князівства Литовського, з 16 століття почала вживалася в церковній документації Московського царства. Це слово було калькою з грецького слова «Руссія» (грец. Ρωσία), яким у середньовічній Візантії позначали Русь з центром у Києві. Від останньої чверті 16 століття в титулатурі великих князів московських, за прикладом монархів Литви і Польщі, стали використовувати слово «Руссія». У 17 столітті воно було змінене на «Росія» під впливом церковно-книжної традиції. На початку 18 століття за сприяння українських гуманістів і церковників, зокрема Феофана Прокоповича, московський цар став іменуватися «імператором Російським», а Московське царство — Російською імперією.

Існує також думка, що назва Росія походить не від Русі, а від слова «розсіяний». Зокрема українських церковних діячів XVII ст. Софонович Теодосій в своєму творі Хроніка з літописців стародавніх пише таке: «Для того потомъ россиянами и земля ихъ Россия ωт широкого ихъ по свѣту розсияния назвалися»^[3].

Від 1991 року в держави Російська Федерація, згідно з її Конституцією, є дві рівнозначні офіційні назви: Росія та Російська Федерація.

Інші історичні назви[ред. | ред. код]

• Московія^[2][4] — історична назва. Походить від назви російської столиці — Москви.
• Русія — назва, що використовувалася в титулатурі великих князів московських.
• Московська держава або царство — російська історична назва, яка вживалась в російських документах XVI—XVII століть.
• Велика Русь або Великоросія (від грец. μεγάλη Ῥωσ(σ)ία) — назва, яка вживалася з 14 століття спочатку тільки в церковній літературі, відокремлюючи Київську митрополію з центром у Володимирі-на-Клязьмі від Галицької митрополії (Мала Русь). З 1654 до 1721 років було офіційно в титулі російського царя. У 19 столітті вживалася істориками, етнографами та мовознавцями.

• Московщина — українська історична назва.^[5]. Походить від назви столиці — Москви.
• У низці угро-фінських мов назва Росії ототожнюється з плем'ям венедів: ест. Venemaa, фін. Venäjä, вепс. Venäma^[6], а у латиській мові (одна з балтійських мов) назва Росії (латис. Krievija) походить від назви одного з племен Київської Русі — кривичів^[7].

Див. також[ред. | ред. код]

• Етимологія назв країн

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• (рос.) Соловьев А. В. Великая, Малая и Белая Русь // Вопросы истории. — М.: Изд-во АН СССР, 1947. — № 7. — С. 24—38.
• (рос.) Соловьев А. В. Византийское имя России // Византийский временник. — М.: Изд-во АН СССР, 1957. — Т. 12. — С. 134—155.
• (рос.) Сюзюмов М. Я. К вопросу о происхождении слова ʻΡώς, ʻΡωσία, Россия// Вестник древней истории, — 1940, № 2, с. 121—123
• (рос.) Трубачёв О. Н. Русский — российский. История, динамика, идеология двух атрибутов нации // В поисках единства. Взгляд филолога на проблему истоков Руси — 3-е, доп. — М.: Наука, 2005. — С. 226—237. — 286 с. — ISBN 5-02-033259-3.

Посилання[ред. | ред. код]

п о р  Росія в темах Географія Столиця Міста Геологія Мінеральні ресурси Рельєф Клімат Ґрунти Рослинний світ Тваринний світ Екологія Державний лад Громадянство Конституція Президент Рада Безпеки Уряд Федеральні збори Судова система Конституційний суд Політичні партії Внутрішня політика Зовнішня політика Збройні сили Сухопутні війська Повітряні сили Військово-морський флот Війська повітряно-космічної оборони Ракетні війська стратегічного призначення Повітрянодесантні війська Символи Герб Прапор Гімн Символіка росіян Історія Археологія Київська Русь Міжусобиці Велике князівство Московське/Московське царство Російська імперія Російська держава СРСР/РРФСР Економіка Економічні райони Корисні копалини Промисловість Космічна індустрія Сільське господарство Транспорт Валюта Банківська система Центробанк Держзнак Туризм Демографія Росіяни Етнічні групи Українці Мови Культура Азартні ігри Наука Освіта Релігія Література Архітектура Музика Опера Кінематограф Спорт ЗМІ Свята Кухня Світова спадщина Інше Рунет Пошта Зв'язок Категорія Портал Проєкт

Нормативний контроль GKG: /g/155qtg46