Накіб — Вікіпедія

Не плутати з Наїб.

Накіб (англ. Naqib) — титул володаря в ісламських державах, нижча за імамів категорія шейхів. «Накіб» за арабської перекладається як «той хто перевіряє й засвідчує» і означає представника Мухаммада на Землі, який засвідчує пророків та нащадків Магомета.

Накіб оль-ешраф — голова нащадків Пророка.

Див. також[ред. | ред. код]

Алавіти

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

(рос.) Ансар Али-заде Исламский энциклопедический словарь, 2007.