Нарвал — Вікіпедія

Нарвал
Розмір нарвала у порівнянні з людиною
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Інфраряд: Китоподібні (Cetacea)
Родина: Нарвалові (Monodontidae)
Рід: Нарвал (Monodon)
Linnaeus, 1758
Вид:
Нарвал (M. monoceros)
Біноміальна назва
Monodon monoceros
Linnaeus, 1758
Ареал виду
Череп нарвала з двома іклами — рідкісне явище. Як правило, чоловічі особини мають одне довге ікло, з лівого боку верхньої щелепи. Зоологічний музей Гамбурга
Зграйка нарвалів

Нарвал однорогий[1], єдиноріг[2] (Monodon monoceros) — рідкісний вид ссавців родини нарвалових. Поширений в арктичних водах. Довжина тварини зазвичай становить 4–5 метрів, не враховуючи бивня, який може сягати 3 метрів у найбільших самців. Нарвал найтісніше споріднений з білухою.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Мабуть, найбільш помітною особливістю нарвала є наявність ікла («бивні»), яке виступає з верхньої лівої губи у самця нарвала й може сягати довжини 3 метри й маси 10 кг у дуже великих особин. У нарвала всього два зуби; як правило, лівий прорізується, а правий зуб залишається вбудованим. У більшості самиць обидва зуби залишаються вбудованими, однак у обох статей може бути один або два бивні. Якщо присутні обидва бивні, лівий завжди більший[3][4]. Існували різні гіпотези щодо функцій бивня. Останнім часом віддають перевагу двом можливим функціям: ієрархічній і як орган чуття. Останні дослідження показали, що зуб містить ≈ 10 мільйонів нервових закінчень, за допомогою яких, крім температури і тиску води, залежно від глибини можна визначити вміст солі в морській воді та кількість здобичі[5].

Ще одна унікальна фізична характеристика — відсутність спинного плавця. У нарвалів замість спинного плавця є спинний хребет. Спинний хребет і його виїмковий малюнок унікальні, тому його можна сфотографувати та використати для розрізнення окремих нарвалів[3].

Нарвали мають темно-синьо-сірий колір при народженні. З віком проявляється білий колір, створюючи плямистий візерунок. Дорослий нарвал має темну плямисту спинну сторону і кремову черевну сторону. Нарвал продовжує ставати світлішим і, зрештою, дуже старі самці можуть бути переважно білого кольору[3].

Дорослі нарвали мають довжину 4–5 метрів і вагу 900–1600 кг; самці більші за самиць[3]. Голова мала. Морда тупа. Рот малий, вузький, загнутий догори до кутів. Плавники невеликі й округлі. 2n=44 і каріотип нарвала подібний до каріотипу більшості інших китоподібних[4].

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Кожне літо нарвали проводять приблизно два місяці в вільних від льоду затоках і фіордах канадської Арктики, східного острова Баффіна, західної та східної Гренландії та Шпіцбергена. Восени нарвали мігрують до районів зимівлі, які, як правило, є глибокими, офшорними, вкритими льодом місцями проживання вздовж континентального схилу. Нарвали дуже пристосовані до місць із обмеженою кількістю відкритої води. Висока щільність нарвалів утворюється у відводках і тріщинах пакового льоду. Взимку нарвали інтенсивно харчуються на дні моря, але деякі субпопуляції також можуть харчуватися пелагічною здобиччю. Значна частина річного споживання енергії отримується взимку[6].

Отелення відбувається навесні під час північної (або в деяких популяціях прибережної) міграції, яка збігається з відступанням морського льоду. Риба, кальмари та креветки складають раціон нарвала, особливо арктичні види риб, такі як Reinhardtius hippoglossoides, Boreogadus saida, Arctogadus glacialis[6].

Ворогами нарвалів є Homo sapiens, Odobenus rosmarus, Orcinus orca, Somniosus microcephalus, Ursus maritimus[3].

Використання[ред. | ред. код]

На нарвалів полюють у Канаді та Гренландії, щоб отримати їжу для людей і тварин, а також задля бивнів. Бивні нарвала з Канади та Гренландії продаються на спеціалізованих сувенірних ринках всередині країни, а також експортуються у вигляді цілих бивнів або у вигляді різьблених виробів[6].

Охорона[ред. | ред. код]

Нарвал занесений до Додатку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Тому країни-експортери зобов'язані подавати висновок про відсутність шкоди. Ця вимога змусила Канаду та Гренландію задокументувати рівні вилову та торгівлі, а також надати дані про чисельність і тенденції полювання нарвалів. Негативні висновки зробили експорт бивнів нарвала з кількох запасів у Канаді незаконним протягом короткого періоду в 2010-11 роках і призвів до тимчасової заборони на експорт у Гренландії у 2006 році. Ця заборона діяла щонайменше до лютого 2014 року. Робоча група Наукового комітету NAMMCO зі стану чисельності нарвалів і білуг збираються разом щороку, щоб переглянути нову інформацію про біології нарвалів і білух, оновлювати оцінки та надавати поради урядам Канади та Гренландії. Європейський Союз ввів заборону на імпорт бивнів нарвала в грудні 2004 року. Очевидно, що ця заборона була знята у лютому 2010 року у відповідь на те, що Гренландія запровадила систему квот «на основі наукових порад і більш точних цифр чисельності популяції». Імпорт продуктів з нарвала до Сполучених Штатів був заборонений Законом США про захист морських ссавців з 1972 року[6].

Назва[ред. | ред. код]

Наукова родова назва Monodon отримана від дав.-гр. μόνος — «єдиний», ὀδών, ὀδούς — «зуб»[7]; видова назва monoceros утворена від μόνος — «єдиний, один», κέρας — «ріг». Назва нарвал запозичена зі скандинавських мов і походить від nar — «труп» і (h)val(r) — «кит»; скандинавська назва («трупо-кит») пояснюється тим, що ця тварина часто має блідий колір[8] і має літню звичку лежати нерухомо на поверхні води або біля неї[9].

У самців у верхній щелепі розвивається спрямований вперед бивень, звідки й інша назва — єдиноріг[2][1]. В українських природничих працях також зафіксовано назви: одноріг[10], зуборіг[11][12], нарваль[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 213.
  2. ↑ а б Нарвал // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ↑ а б в г д Dunford, A. (2020). Monodon monoceros. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 06.01.2022. (англ.)
  4. ↑ а б Reeves, R. R.; Tracey, S. Monodon monoceros // Mammalian Species. — 1980. — № 127. — С. 1–7. — DOI:doi.org/10.2307/3503952. (англ.)
  5. ↑ Rätsel um das “Horn” des Narwals gelöst. scinexx.de. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 06.01.2022. (нім.)
  6. ↑ а б в г Lowry, L.; Laidre, K.; Reeves, R. (2017). Monodon monoceros. The IUCN. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 06.01.2022. (англ.)
  7. ↑ Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — Вип. 23. — С. 350. (англ.)
  8. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 42. — ISBN 966-00-0590-3.
  9. ↑ The Narwhal: Unicorn of the Seas (PDF). Fisheries and Oceans Canada. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2013. Процитовано 10 липня 2013.
  10. ↑ Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 22.
  11. ↑ Верхратський І. Зоольогія на низші кляси шкіл середніх. Вид. IV. — Львів : Печатня Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1910.
  12. ↑ а б Покорный А. / перевѣвъ на рускій языкъ М. Поляньскій. Зоологія. — Прага : Книгопечатня Богеміи, 1874. — С. 79.

Посилання[ред. | ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Бази даних таксонів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нарвал&oldid=41957351