French
DeutschСелезньова Наталія Ігорівна — Вікіпедія
| Наталя Ігорівна Селезньова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Наталья Игоревна Селезнёва | |||
| Народилася | 19 червня 1945[1] (78 років) Москва, СРСР | |||
| Громадянство |  СРСР,  Росія | |||
| Діяльність | актриса | |||
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1966) | |||
| Заклад | Московський академічний театр сатири | |||
| Роки діяльності | 1953 — теперішній час | |||
| Чоловік | Андрєєв Володимир Олексійович | |||
| Провідні ролі | Ліда в «Операція „И“ та інші пригоди Шурика» | |||
| IMDb | ID 0783093 | |||
| Нагороди та премії | ||||
     | ||||
| | ||||
 Наталя Ігорівна Селезньова у Вікісховищі | ||||
Наталія Ігорівна Селезньова (до шлюбу Полінковська) (нар. 19 червня 1945, Москва, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1981). Народна артистка Російської Федерації (1996).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 19 червня 1945 року в творчій сім'ї. У ранньому віці проявилися творчі здібності. У шестирічному віці зіграла головну роль у виставі театру Радянської Армії.
У кіно — з 1953 року (перша роль — Сашенька у фільмі «Альоша Птіцин виробляє характер»). А в 1956 році 11-річна Наташа зіграла головну героїню фільму «Дівчинка і крокодил» — Катю Пастушкову.
У 1966 році закінчила Театральне училище імені Щукіна і була прийнята в трупу Московського академічного театру сатири.
Успіх прийшов до акторки з виходом фільму Леоніда Гайдая «Операція „И“ та інші пригоди Шурика», в якій вона зіграла студентку Ліду. Надалі вона ще не раз з успіхом грала в комедіях Леоніда Гайдая.
Крім того, популярністю акторка багато в чому зобов'язана телевізійному «Кабачку „13 стільців“», де Наталія Селезньова блищала в ролі чарівної пані Катаріни.
У фільмах, телеспектаклях і серіалах зіграла більше шістдесяти ролей.
Чоловік: Андреєв Володимир Олексійович — радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер, педагог. Народний артист СРСР (1985). Прапрапрадід: Лазар Бродський — підприємець і благодійник з Києва, кавалер Ордена Почесного легіону і ордена Святого Володимира.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1953 — Альоша Птіцин виробляє характер — Сашенька
- 1956 — Дівчинка і крокодил
- 1961 — Оленка
- 1965 — Операція «И» та інші пригоди Шурика (частина «Омана») — Ліда
- 1966 — Саша-Сашенька
- 1966 — Хто вигадав колесо?
- 1967 — Я Вас любив... — вчителька Лідія Миколаївна
- 1969 — Каліф-Лелека — принцеса
- 1969 — Старий знайомий
- 1969 — Кабачок «13 стільців» — пані Катаріна
- 1970 — Як ми шукали Тишку — вихователька
- 1970 — Пригоди жовтої валізки — Петіна мама
- 1972 — Продавець птахів
- 1972 — Крапка, крапка, кома…
- 1973 — Іван Васильович змінює професію — Зінаїда Михайлівна Тимофєєва (Зіна)
- 1974 — Свій хлопець — Аля Малишева
- 1975 — Не може бути! — дружина Баригіна-Амурського
- 1976 — Пригоди Нукі
- 1976 — Чарівний ліхтар
- 1978 — По вулицях комод водили… — Віка
- 1979 — Тема
- 1982 — Просто жах
- 1982 — Повість про молоде подружжя (телеспектакль) — Шурочка
- 1982 — Бережіть чоловіків! — Алла/товариш по службі і подруга Марти
- 1985 — Місто наречених
- 1986 — Я тебе ненавиджу
- 1992 — Нога
- 1992 — Зірки на море
- 1992 — Коло приречених — Фіма Корабльова
- 1995 — Дім
- 1996 — Импотент — Тетяна / дружина Михайла
- 1997 — Старі пісні про головне-2 — пані Катаріна
- 1998 — Старі пісні про головне-3 — Зіна Тимофєєва
- 1998 — Примадонна Мері
- 2000 — Агент в міні-спідниці
- 2001 — З точки зору янгола — Тереза Костянтинівна
- 2002 — Посмішка Меломети
- 2002 — Син невдахи
- 2003 — Ювілей прокурора
- 2003 — Детектив по-русски
- 2003 — Ювілей прокурора
- 2004 — Злодії та проститутки — Олена Дмитрівна Стасова, голова МОДР
- 2006 — Ви не залишите мене...
та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/3838/works/ [Архівовано 9 червня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.rusactors.ru/s/selezneva/index.shtml [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.]
|
