На́хсько-дагеста́нські мови — сім'я мов, зосереджена переважно на сході Північного Кавказу (нині Росія), а також в Азербайджані, Грузії, Туреччині, Йорданії та в деяких інших країнах Близького Сходу. Загальна кількість мовців сягає близько 2,4 млн.
У лінгвістиці також уживаний термін «дагестанські мови», що охоплює майже всі гілки нахсько-дагестанської сім'ї, за винятком нахської групи.
Характерні риси:
- Вайнахська підгрупа
- Бацбійська підгрупа
Андо-аваро-цезька група[ред. | ред. код]
- Андійська підгрупа
- Аварська підгрупа
- Цезька підгрупа (Додойська)
- Північно-західна підгрупа
- Мегебська підгрупа
- Південно-західна підгрупа
- Чиразька підгрупа
- Хайдацька підгрупа
- Кубачі-Аштинська підгрупа
- Лакська мова
- Східна підгрупа
- Західна підгрупа
- Південна підгрупа
- Арчинська підгрупа
- Удінська підгрупа
Гіпотези про спорідненість з іншими сім'ями[ред. | ред. код]
А. К. Глейє висловив здогадки про те, що племена, споріднені абхазо-черкеським, в давнину жили й південніше, аж до самої Месопотамії. Щоб довести це, він звертається до досемітської мітаннійської мови та порівнює її лексику та граматику з лексикою та граматикою абхазо-черкеських мов, роблячи висновок, що мітаннійська мова посідає середнє місце між абхазо-черкеськими та нахсько-дагестанськими мовами.
1995 року С. А. Старостін висунув гіпотезу про віддалену спорідненість хуритської мови з сучасними північнокавказькими мовами. Виявлення нових текстів на хуритській мові, а також розвиток північнокавказького порівняльно-історичного мовознавства нині зробили цю гіпотезу менш популярною. В 100-словному списку базової лексики майже не знаходяться збіги між засвідченою хуритською та північнокавказькою прамовами. Лінгвістичний аналіз показує, що хуритська мова бутувала паралельно пранахській мові увесь час своєї фіксації.
French
Deutsch
Дагестан
Чечня
Інгушетія 
