Націогенез — Вікіпедія

Націогене́з (лат. natio — плем'я, народ і … генез) — це локально-історичний процес появи, становлення і розвитку нової нації, її посилення і послаблення, трансформації, а потім і відродження нових націй на ґрунті попередніх. Нація здатна оновлюватися і перероджуватися як за внутрішніми законами розвитку, так і під впливом зовнішніх чинників.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Якщо етногенез — за термінологією професора Павла Мілюкова, — це доба «утворювання народності», то націогенез — це друга, новітня доба — «усвідомлення народності»^[1].

Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред. | ред. код]

• Націоналізм
• Національна держава
• Національна ідентичність
• Національні меншини
• Національність
• Нація

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Байбосунов К. Нациогенез новой эпохи: интегральное исследование современного нациообразования// Витримки з ще не виданої книги Карибека Байбосунова на сайті: diaspora.kg (рос.)
• Суспільна струкрута нації. Підстави для розрізнювання етно- й націогенези// Бочковський О. І. Вступ до націології. — Мюнхен: УТГІ, 1991-1992. — С. 210-215.