Національний центр космічних досліджень Франції — Вікіпедія

Штаб-квартира CNES

Національний центр космічних досліджень Франції (фр. Centre National d'Études Spatiales, CNES) — державне космічне агентство, головний центр космічних досліджень.

Центр засновано Президентом Шарлем де Голлем у 1961 році. Штаб-квартира розташована в Парижі. Свою діяльність агентство здійснює під безпосереднім керівництвом міністра з питань оборони та наукових досліджень. Агентство діє разом з Космічним центром в Гвіані (експлуатується з 1969 р.), проводячи при цьому запуски й з інших космодромів. В минулому CNES проводило підготовку французьких космонавтів, однак з 2001 року ця функція перейшла до Європейського космічного агентства.

Історія[ред. | ред. код]

  • 1961 — заснування CNES. Відкрито космодром Хаммагір в Алжирі.
  • 1962 — презентація ракети-носія Діамант.
  • 1962 — перший запуск ракети Бенерік.
  • 1963 — у космос запущено котів на ракеті Вероніка.
  • 1965 — запущено перший французький супутник.
  • 1967 — закриття космодрому Хаммагір.
  • 1968 — завершено будівництво космічного центру в Тулузі.
  • 1969 — завершено будівництво французького космічного центру в Гвіані.
  • 1973 — відкрито Космічний Центр Еврі.

Науково-вимірювальні пункти[ред. | ред. код]

CNES має ряд пунктів управління та контролю:

  1. Куру у Французькій Гвіані
  2. Ісу Осагель за 20 кілометрів від Тулузи
  3. острів Кергуелен в Французьких Південних й Антарктичних територіях
  4. Хартебісток, ПАР
  5. Кіруна, Швеція (для програми SPOT)

Програми[ред. | ред. код]

  • «Вихід в космос»
  • цивільне застосування космосу
  • сталий розвиток
  • наукові й технологічні дослідження
  • безпека й оборона

«Вихід в космос»[ред. | ред. код]

Франція — третя країна світу за рівнем розвитку космічної галузі. У межах ЄКА CNES вдосконалює сім'ю ракет-носіїв Аріан. Комерційна конкуренція в освоєнні космічного простору є жорсткою, тому запуски мають бути пристосовані до приватних інтересів замовників. Нові версії Аріан-5 можуть виводити на орбіту великі супутники й проводити подвійні запуски, тоді як ракети-носії «VEGA» й «Союз-2», що поступаються їм за розмірами, менш вантажопідйомні.

Цивільне використання[ред. | ред. код]

CNES бере участь у навігаційній програмі «Галілео» пліч-о-пліч із ЄС та ЄКА, а також у географічно ширшій пошуково-рятувальній програмі «Коспас-Сарсат».

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. CNES - домашня сторінка
  2. Дані про НЛО