Націонал-соціалістичний рух (США) — Вікіпедія

Націонал-соціалістичний рух

англ. National Socialist Movement
Країна  США
Голова партії Берт Колуччі
Дата заснування 1974
Штаб-квартира Детройт
Ідеологія неонацизм, націонал-соціалізм, націоналізм, ісламофобія
Офіційний сайт nsm88.org

«Націонал-соціалістичний рух» (НСР) (англ. National Socialist Movement) — американська політична партія неонацистського спрямування зі штаб-квартирою в Детройті[1].

Історія партії[ред. | ред. код]

Заснована у 1974 році в місті Сент-Пол, штат Міннесота, під впливом ідей полковника Джорджа Роквелла, який був одним з лідерів руху, що сповідував неонацизм у післявоєнній Америці, Робертом Бранненом та Кліффом Геррінґтоном, колишніх членів Американської нацистської партії, як «Націонал-соціалістичний рух американських вільних робітників» (англ. National Socialist American Workers Freedom Movement).

Прапор Націонал-соціалістичного руху до 2016 року
Прапор Націонал-соціалістичного руху після 2016 року
Мітинг «НСР» біля Капітолію США. 2008 рік
Активісти «НСР» протестують проти нелегальної імміграції. Ноксвілл, штат Теннессі

Партія знаходиться під слідством з 2017 року, через участь в смолоскипній ході у Шарлоттсвіллі. Стихійна смолоскипна хода відбулась 12 серпня 2017 року, на ній Націонал-соціалістичний рух вимагав від місцевої влади відмовитися від знесення пам'ятника генералу конфедератів Роберту Едварду Лі. У місті спалахнули заворушення, в яких постраждали 15 осіб. Через кілька днів на ході проти акції ультраправих автівка на великій швидкості в'їхав у натовп, загинула одна людина, ще 19 осіб отримали поранення. Тоді ж на околиці міста впав поліцейський вертоліт, загинули двоє людей.

У січні 2019 року партію очолив Джеймс Гарт Стерн, 54-річний темношкірий активіст, змінивши на посаді Джеффа Скупа[2][3][4][5]. В статутних документах організації не пояснюється, як йому вдалося це зробити і чому відбулася зміна керівництва. Після свого офіційного призначення Джеймс Гарт Стерн спробував заборонити організацію — подав прохання, щоб суд визнав її екстремістською. У березні 2019 року Стерн передав свою посаду Берту Колуччі[6][7].

Ідеологія[ред. | ред. код]

Марш Націонал-соціалістичного рух в місті Коламбія, штат Міссурі

Націонал-соціалістичний рух виступає проти нелегальної імміграції, євреїв, мусульман, чорношкірих, гомосексуалів[8].

Програма Націонал-соціалістичного рух складається з «25 пунктів», як й у Гітлера. У програмі йдеться про: відмову від федерального податкового навантаження, націоналізацію монополій, виведення військ з закордону, ліквідацію бази в Ґуантанамо, припинення членства в ООН та МВФ, заборонити спекуляції у приватному ВПК, заборона фінансувати ЦАХАЛ, право американців на медичну допомогу незалежно від наявності страхового полісу, американське громадянство тільки білим, заборона гомосексуальності, не громадянам заборонити отримувати медичні та соціальні послуги.

Націонал-соціалістичний рух не схвалив вторгнення США в Ірак, назвавши це «війну проти беззахисного народу». Нині Націонал-соціалістичний рух підтримує дії режиму Асада у війні з джихадистами та ісламістами, та засуджує втручання США у сирійські справи.

Структура[ред. | ред. код]

Партія має відділення по всій території США, у 32-х штатах. Найбільшою популярністю Націонал-соціалістичний рух користується у штатах Каліфорнія, Невада, Іллінойс, Канзас, Огайо, Мічиган, Вірджинія, Флорида та Вісконсин.

Члени Націонал-соціалістичного руху носять уніформу подібну до одностроїв Штурмових загонів НСДАП з модифікованими відзнаками. Керівна ланка має звання сержантів, лейтенантів та командорів.

У Націонал-соціалістичного руху є молодіжне крило під назвою «Молодіжний корпус Вікінг».

Пік популярності Націонал-соціалістичного руху припав на кінець 2000-их років. У 2009 році партія налічувала від 700 до 1000 членів. Нью-Йорк таймс у травні 2011 року описав Націонал-соціалістичний рух як «найбільшу групу білих расистів, яка налічує близько 400 членів у 32 штатах»[9].

Члени руху видають літературу, проводять демонстрації і мітинги, спалюють книги. Вони також прибирають місця громадського відпочинку та ділянки федеральних трас. Займаються цивільним патрулювання кордону з Мексикою.

Голови партії[ред. | ред. код]

  • Роберт Браннен (1974-1984)
  • Кліфф Геррінґтон (1984-1994)
  • Джефф Скуп (1994-2019)[10]
  • Джеймс Гарт Стерн (січень-березень 2019)
  • Берт Колуччі (березень 2019- донині)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ The National Socialist Movement. Антидефамаційна ліга. Архів оригіналу за 12 березня 2012.
  2. ↑ У США темношкірий активіст став лідером неонацистської організації, щоб знищити її
  3. ↑ Associated Press "Neo-Nazi group's new leader is a black man who vows to dissolve it" NBC News(англ.)
  4. ↑ Palmer, Ewen "Who is James Hart Stern? Black Man Who Leads Neo-Nazi Group Vows to Eradicate Them" Newsweek
  5. ↑ Eligon, John (4 квітня 2020). He Says His Nazi Days Are Over. Do You Believe Him?. The New York Times. Процитовано 11 квітня 2020.(англ.)
  6. ↑ Weill, Kelly (16 березня 2019). Neo-Nazi Allegedly Begged Black Activist to Take Over His Group: ‘It’s Affecting My Health’. The Daily Beast (англ.). Процитовано 11 березня 2020.
  7. ↑ NSM: Public Release: 3-6-19. www.nsm88.org. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 11 березня 2020.(англ.)
  8. ↑ У США неонацисти провели з'їзд: акуратно прасували свастику, а потім вимагали вигнати мігрантів (18 фото)
  9. ↑ McKinley, Jesse (10 травня 2011). Jeff Hall, a Neo-Nazi, Is Killed, and His Young Son is Charged. The New York Times. Процитовано 11 березня 2020.(англ.)
  10. ↑ Mettler, Katie (1 березня 2019). How a black man ‘outsmarted’ a neo-Nazi group — and became their new leader. The Washington Post. Процитовано 11 березня 2020. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Націонал-соціалістичний рух (США)
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Націонал-соціалістичний_рух_(США)&oldid=40334502