Невілл Чемберлен — Вікіпедія

Невілл Чемберлен
Neville Chamberlain
Прапор
Прапор
60-й Прем'єр-міністр Великої Британії
28 травня 1937 — 10 травня 1940
Монарх: Георг VI
Попередник: Стенлі Болдвін
Наступник: Вінстон Черчилль
 
Ім'я при народженні: англ. Arthur Neville Chamberlain
Народження: 18 березня 1869(1869-03-18)[1][2][…]
Бірмінгем, Ворикшир, Англія, Сполучене Королівство[4][5][6]
Смерть: 9 листопада 1940(1940-11-09)[7][1][…] (71 рік)
Редінг[4]
Причина смерті: колоректальний рак
Поховання: Вестмінстерське абатство[8]
Країна: Велика Британія і Сполучене Королівство
Релігія: Унітаріанство
Освіта: Mason Science Colleged[9], Бірмінгемський університет, Регбі (школа)[9] і Лондонський університет
Партія: Консервативна партія
Батько: Джозеф Чемберленd[10][11]
Мати: Florence Kenrickd[10][11]
Шлюб: Anne Chamberlaind[11]
Діти: Dorothy Chamberlaind[10][11] і Francis Chamberlaind[10][11]
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Артур Невілл Чемберлен (англ. Arthur Neville Chamberlain; 18 березня 1869, Бірмінгем, Англія, Велика Британія9 листопада 1940, Редінг, Велика Британія) — британський державний діяч, політик, прем'єр-міністр Великої Британії (травень 1937—листопад 1940 рр., лідер Консервативної партії «Торі»). 60-й Прем'єр-міністр Великої Британії 19371940 років. Один з підписантів Мюнхенської угоди 30 вересня 1938 між Едуаром Даладьє, Беніто Муссоліні та Адольфом Гітлером про приєднання Судетської області Чехословаччини до складу Третього Рейху.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Джозефа Чемберлена, брат Остіна Чемберлена.

Навчався в елітній школі в Рагбі й Бірмінгемському університеті. Досить тривалий час присвятив підприємницькій діяльності. У 19151916 роках обіймав посаду лорда-мера міста Бірмінгем.

У 1923—1924 та 1931—1937 рр., перебував на посаді Канцлера скарбниці. 60-й Прем'єр-міністр Великої Британії в 1937—1940 роках.

Прихильник політики умиротворення агресора. 30 вересня 1938 році підписав Мюнхенську угоду з Гітлером, Муссоліні та Даладьє. Повернувшись до Лондона, Чемберлен пред'явив публіці на аеродромі підписану угоду зі словами: «Я привіз вам мир». На що Вінстон Черчилль, 3 жовтня того ж року, відповів: «Англії був запропонований вибір між війною і безчестям. Вона вибрала безчестя і отримає війну».

Також відомо, що після мюнхенської згоди Гітлер попросив Чемберлена передати його найкращі побажання та вдячність Генрі Танді. Чемберлен обіцяв подзвонити йому, що він й зробив після повернення.

Вже наступного року стало зрозуміло, що політика умиротворення не принесла Європі миру: розпочалася Друга світова війна. Чемберлен оголосив війну Гітлеру 3 вересня 1939 року, будучи прем'єр-міністром кілька місяців керував державою у стані війни. Під його керівництвом велася, так звана, «Дивна війна». Наступного року в нього виникли суперечності з лейбористами, під впливом яких Чемберлен, уже тяжко хворий, 10 травня 1940 залишив пост прем'єр-міністра, поступившись ним Вінстону Черчиллю, прихильникові безкомпромісної боротьби з Гітлером. У тому ж році, 9 листопада, експрем'єр помер.

Фрази[ред. | ред. код]

Популярну фразу «Наша відповідь Чемберлену» часто пов'язують із цим політичним діячем. Однак її походження пов'язане з іменем його брата, іншого британського державного діяча — Джозефа Остіна Чемберлена, за ініціативою якого Британія у 1927 році була змушена у відповідь на антибританську радянську пропаганду розірвати торгові угоди з СРСР.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]