Приміщення — Вікіпедія

Примі́щення — частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу. Приміщенням називають простір, обмежений з усіх сторін стінами (у тому числі з вікнами і дверима) зі стелею (перекриттям) і підлогою. Простір під горищем і простір, огороджений сітчастими захисними конструкціями, не є приміщенням^[1].

Види

За призначенням:

Житлове приміщення — опалюване приміщення, розташоване у наземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізованого випромінювання.
Нежиле приміщення — належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.^[2]
Технічне приміщення — приміщення для розміщення обладнання тепловузлів, бойлерних, щитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних устав та ін.
Допоміжне приміщення — призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, візкові, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Може бути розташоване поза межами дво- або багатоквартирного будинку.^[3]^[4]

За будовою:

Вбудовані приміщення — є частиною внутрішнього об'єму будівлі.
Прибудовані приміщення — прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну.^[5]
Вбудовано-прибудовані приміщення — частина внутрішнього об'єму є частиною внутрішнього об'єму основної будівлі, а інша частина — прибудованою.

Примітки

↑ Кабінет Міністрів України. Постанова Про затвердження Національного стандарту N 2 «Оцінка нерухомого майна» (Національний стандарт N 2, п.2) від 28 жовтня 2004 р. N 1442 м. Київ
↑ Нежилі приміщення [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
↑ І. П. Івашова. Цивільно-правове регулювання здійснення права користування житлом в кондомініумах
↑ Допоміжні нежитлові приміщення є місцями загального користування та не можуть бути передані в оренду без згоди всіх співвласників
↑ Прикалабок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1490. — 1000 екз.

Посилання

Аварійні житлові будинки (приміщення) [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кабінет Міністрів України. Постанова Про затвердження Національного стандарту N 2 «Оцінка нерухомого майна» (Національний стандарт N 2, п.2) від 28 жовтня 2004 р. N 1442 м. Київ

[2] Нежилі приміщення [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.

[3] І. П. Івашова. Цивільно-правове регулювання здійснення права користування житлом в кондомініумах

[4] Допоміжні нежитлові приміщення є місцями загального користування та не можуть бути передані в оренду без згоди всіх співвласників

[5] Прикалабок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1490. — 1000 екз.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]