Незамінні жирні кислоти — Вікіпедія

Типи жирів у їжі
Дивіться також

Незамінні жирні кислоти (вітамін F[1]) — комплекс поліненасичених жирних кислот, які беруть значну участь в біологічних процесах, але вони не можуть вироблятися в організмі усіх ссавців і повинні надходити з їжею. Класифікують два сімейства поліненасичених жирних кислот: омега-3 альфа-ліноленова кислота і омега-6 лінолева кислота. Організм здатний перетворювати представників одного класу кислот в інший, але не здатний синтезувати ці обидва класи з простіших речовин.[2]

«Незамінні» жирні кислоти отримали свою назву, коли дослідники виявили, що вони необхідні для нормального розвитку маленьких дітей і тварин.[3]

Відомо, що тільки дві жирні кислоти абсолютно незамінні для людини[4] :

α-ліноленова кислота (С18:3n3) омега-3 ненасичена жирна кислота

та

Лінолева кислота (С18:2n6) омега-6 ненасичена жирна кислота.


Деякі інші жирні кислоти іноді класифікуються як "умовно незамінні", що означає, що вони можуть стати незамінні при певних умовах розвитку або хвороби; приклади включають докозагексаєнова кислота (омега-3 поліненасичена жирна кислота) та гамма-ліноленова кислота (омега-6 ненасичена жирна кислота).


Поліненасичені жирні кислоти з 16-вуглецевими і 18-вуглецевими ланцюгами іноді класифікуються як коротколанцюгові поліненасичені жирні кислоти (КЛ-ПНЖК, SC-PUFA), на відміну від довголанцюгових поліненасичених жирних кислот (ДЛ-ПНЖК, LC-PUFA), які мають більше атомів вуглецю.[5]

Обидві незамінні жирні кислоти (SC-PUFA) з 18-вуглецевим ланцюгом:

Ці дві жирні кислоти не можуть бути синтезовані людьми, оскільки люди не мають необхідних ферментів синтази для їх продукування.[5]

Антагонізм ω-6/ω-3[ред. | ред. код]

Метаболізм ω-6 та ω-3 здійснюється однією групою ферментів, що призводить до конкуренції між двома категоріями. Так, введення великої кількості ω-6 жирних кислот з їжею може привести до зниження синтезу ЕПК (20:5Δ5,8,11,14,17n-3) і ДГК (22:6Δ4,7,10,13,16,19n-3) з ω-3 жирних кислот.[6]

Докозагексаєнова кислота (ДГК, DHA) (22:6Δ4,7,10,13,16,19n-3) — омега-3 поліненасичена жирна кислота (ω-3 ПНЖК) у великій кількості міститься в мозку людини.[3]

Згідно з оглядом Американської асоціації серця 2009 року, співвідношення омега-3 повинно бути збільшено споживанням більше жирів ω-3.[7]

Найбільше співвідношення вмісту омега-3 альфа-ліноленової кислоти (α-ліноленова кислота (АЛК, ALA) (18:3Δ9,12,15n-3) потрійно ненасичена жирна кислота ω-3) виявляється у лляної олії.

Властивості рослинних олій[8][9]
Тип Процедура
обробки[10]		 Насичені
жирні кислоти (SFA)		 Мононенасичені
жирні кислоти (MUFA)		 Поліненасичені
жирні кислоти (PUFA)		 Точка димлення
Загально[8] Олеїнова
кислота
(18:1ω-9)		 Загально[8] α-Ліноленова
кислота
(18:3ω-3)		 Лінолева
кислота
(18:2ω-6)		 ω-6:3
пропорція
Авокадо[11] 11.6 70.6 52–66[12] 13.5 1 12.5 12.5:1 250 °C (482 °F)[13]
Горіх бразильський[14] 24.8 32.7 31.3 42.0 0.1 41.9 419:1 208 °C (406 °F)[15]
Ріпак[16] 7.4 63.3 61.8 28.1 9.1 18.6 2:1 238 °C (460 °F)[15]
Кокос[17] 82.5 6.3 6 1.7 175 °C (347 °F)[15]
Кукурудза[18] 12.9 27.6 27.3 54.7 1 58 58:1 232 °C (450 °F)[19]
Бавовна[20] 25.9 17.8 19 51.9 1 54 54:1 216 °C (420 °F)[19]
Льон[21] 9.0 18.4 18 67.8 53 13 0.2:1 107 °C (225 °F)
Виноградні кісточки   10.5 14.3 14.3   74.7 – 74.7 very high 216 °C (421 °F)[22]
Конопляне насіння[23] 7.0 9.0 9.0 82.0 22.0 54.0 2.5:1 166 °C (330 °F)[24]
Олива[25] 13.8 73.0 71.3 10.5 0.7 9.8 14:1 193 °C (380 °F)[15]
Пальма[26] 49.3 37.0 40 9.3 0.2 9.1 45.5:1 235 °C (455 °F)
Арахіс[27] 16.2 57.1 55.4 19.9 0.318 19.6 very high 232 °C (450 °F)[19]
Рис 25 38.4 2.2 34.4[28] 15.6 232 °C (450 °F)[29]
Крокіс фарбувальний[30] 7.5 75.2 75.2 12.8 0 12.8 very high 212 °C (414 °F)[15]
Кунжут[31] ? 14.2 39.7 39.3 41.7 0.3 41.3 138:1
Соя[32] Частково гідрогенізована 14.9 43.0 42.5 37.6 2.6 34.9 13.4:1
Соя[33] 15.6 22.8 22.6 57.7 7 51 7.3:1 238 °C (460 °F)[19]
Горіх[34] нерафінована 9.1 22.8 22.2 63.3 10.4 52.9 5:1 160 °C (320 °F)[35]
Соняшник[36] 8.99 63.4 62.9 20.7 0.16 20.5 very high 227 °C (440 °F)[19]
Бавовна[37] гідрогенізована 93.6 1.5 0.6 0.2 0.3 1.5:1
Пальма[38] гідрогенізована 88.2 5.7 0
Харчові значення виражаються у відсотках (%) за масою загального жиру.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Burr, G.O., Burr, M.M. and Miller, E. (1930). On the nature and role of the fatty acids essential in nutrition (PDF). J. Biol. Chem. 86 (587). doi:10.1016/S0021-9258(20)78929-5. Архів (PDF) оригіналу за 21 лютого 2007. Процитовано 17 січня 2007.
  2. ↑ Шеманська Є. І. Склад і біологічна цінність олій холодного пресування / Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал. — 2012, № 1
  3. ↑ а б van West D, Maes M (February 2003). Polyunsaturated fatty acids in depression. Acta Neuropsychiatrica. 15 (1): 15—21. doi:10.1034/j.1601-5215.2003.00004.x. PMID 26984701. S2CID 5343605.
  4. ↑ Whitney Ellie; Rolfes SR (2008). Understanding Nutrition (вид. 11th). California: Thomson Wadsworth. с. 154.
  5. ↑ а б Buckley MT та ін. (2017). Selection in Europeans on Fatty Acid Desaturases Associated with Dietary Changes. Mol Biol Evol. 34 (6): 1307—1318. doi:10.1093/molbev/msx103. PMC 5435082. PMID 28333262. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  6. ↑ Κοκόλη Αλεξάνδρα, Αριστοτέλειο Πανεπιστήμιο Θεσσαλονίκης 2009, "Η επίδραση της χορήγησης ωμέγα-3 λιπαρών οξέων και φυσικών αντιοξειδωτικών ουσιών σε παραμέτρους του σπέρματος κονίκλων" σελ. 10-15
  7. ↑ Harris, WS; Mozaffarian, D; Rimm, E; Kris-Etherton, P; Rudel, LL; Appel, LJ; Engler, MM; Engler, MB; Sacks, F (17 лютого 2009). Omega-6 fatty acids and risk for cardiovascular disease: a science advisory from the American Heart Association Nutrition Subcommittee of the Council on Nutrition, Physical Activity, and Metabolism; Council on Cardiovascular Nursing; and Council on Epidemiology and Prevention. Circulation. 119 (6): 902—7. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.108.191627. PMID 19171857.
  8. ↑ а б в US National Nutrient Database, Release 28. United States Department of Agriculture. May 2016. All values in this table are from this database unless otherwise cited.
  9. ↑ Fats and fatty acids contents per 100 g (click for "more details"). Example: Avocado oil (user can search for other oils). Nutritiondata.com, Conde Nast for the USDA National Nutrient Database, Standard Release 21. 2014. Процитовано 7 September 2017. Values from Nutritiondata.com (SR 21) may need to be reconciled with most recent release from the USDA SR 28 as of Sept 2017.
  10. ↑ USDA Specifications for Vegetable Oil Margarine Effective August 28, 1996 (PDF).
  11. ↑ Avocado oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  12. ↑ Feramuz Ozdemir; Ayhan Topuz (May 2003). Changes in dry matter, oil content and fatty acids composition of avocado during harvesting time and post-harvesting ripening period (PDF). Elsevier. Процитовано 15 January 2020.
  13. ↑ Marie Wong; Cecilia Requejo-Jackman; Allan Woolf (April 2010). What is unrefined, extra virgin cold-pressed avocado oil?. Aocs.org. The American Oil Chemists’ Society. Процитовано 26 December 2019.
  14. ↑ Brazil nut oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  15. ↑ а б в г д Katragadda, H. R.; Fullana, A. S.; Sidhu, S.; Carbonell-Barrachina, Á. A. (2010). Emissions of volatile aldehydes from heated cooking oils. Food Chemistry. 120: 59—65. doi:10.1016/j.foodchem.2009.09.070.
  16. ↑ Canola oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  17. ↑ Coconut oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  18. ↑ Corn oil, industrial and retail, all purpose salad or cooking, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  19. ↑ а б в г д Wolke, Robert L. (16 травня 2007). Where There's Smoke, There's a Fryer. The Washington Post. Процитовано 5 березня 2011.
  20. ↑ Cottonseed oil, salad or cooking, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  21. ↑ Linseed/Flaxseed oil, cold pressed, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  22. ↑ Garavaglia J, Markoski MM, Oliveira A, Marcadenti A (2016). Grape Seed Oil Compounds: Biological and Chemical Actions for Health. Nutrition and Metabolic Insights. 9: 59—64. doi:10.4137/NMI.S32910. PMC 4988453. PMID 27559299.
  23. ↑ Callaway J, Schwab U, Harvima I, Halonen P, Mykkänen O, Hyvönen P, Järvinen T (April 2005). Efficacy of dietary hempseed oil in patients with atopic dermatitis. The Journal of Dermatological Treatment. 16 (2): 87—94. doi:10.1080/09546630510035832. PMID 16019622. S2CID 18445488.
  24. ↑ Smoke points of oils (PDF).
  25. ↑ Olive oil, salad or cooking, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  26. ↑ Palm oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  27. ↑ FoodData Central. fdc.nal.usda.gov.
  28. ↑ Orthoefer, F. T. (2005). Chapter 10: Rice Bran Oil. У Shahidi, F. (ред.). Bailey's Industrial Oil and Fat Products. Т. 2 (вид. 6). John Wiley & Sons, Inc. с. 465. doi:10.1002/047167849X. ISBN 978-0-471-38552-3.
  29. ↑ Rice bran oil. RITO Partnership. Процитовано 22 January 2021.
  30. ↑ Safflower oil, salad or cooking, high oleic, primary commerce, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  31. ↑ Oil, sesame, salad or cooking. FoodData Central. fdc.nal.usda.gov.
  32. ↑ Soybean oil, salad or cooking, (partially hydrogenated), fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  33. ↑ Soybean oil, salad or cooking, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  34. ↑ Walnut oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, United States Department of Agriculture.
  35. ↑ Smoke Point of Oils. Baseline of Health. Jonbarron.org.
  36. ↑ FoodData Central. fdc.nal.usda.gov.
  37. ↑ Cottonseed oil, industrial, fully hydrogenated, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.
  38. ↑ Palm oil, industrial, fully hydrogenated, filling fat, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017.


Їжа та напої Це незавершена стаття про їжу та напої.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Незамінні_жирні_кислоти&oldid=41041718