Неофіційна шахова олімпіада 1936 — Вікіпедія

Шахова олімпіада 1936 — шахова олімпіада, що відбулася 17 серпня — 1 вересня 1936 року в Мюнхені одразу після закінчення Літніх Олімпійських ігор 1936. Не ввійшла до числа офіційних олімпіад, оскільки була проведена не під егідою ФІДЕ, бо Німеччина після приходу до влади нацистів вийшла з цієї організації. Отримала назву «Екстра-Олімпіада» чи «Олімпіада-гігант», бо в кожній збірній було аж 8 основних гравців і 2 запасних. Змагання зібрало рекордну для тодішніх шахових олімпіад кількість команд — 21.

Проведення[ред. | ред. код]

Конгрес ФІДЕ 1935 року постановив, що олімпіада не матиме патронату ФІДЕ, але дозволив кожній країні самостійно вирішувати чи посилати свою команду на турнір.

Не приїхали до Мюнхена команди США (переможець олімпіад 1931, 1933 і 1935) та Англії, що проігнорували змагання й послали своїх провідних шахістів на дуже сильний міжнародний турнір у Ноттінгемі (Англія), що відбувався також влітку 1936. Цей турнір вплинув на співвідношення сил у потенційних лідерів, адже на олімпіаді не виступили ключові гравці своїх команд: Ксавери Тартаковер (Польща), Юхим Боголюбов (Німеччина), Мілан Відмар (Югославія) і Сало Флор (Чехословаччина). Це було на руку команді Угорщини, що привезла на олімпіаду найсильніший склад.

З перших турів за медалі боролося тріо Німеччина, Польща й Угорщина, за якими йшли Чехословаччина та Югославія. Після 16-го туру Угорщина вийшла на перше місце й зберегла його до кінця. Польща на півтора очка випередила господарів, а Югославія та Чехословаччина замкнули «велику п'ятірку», котра значно переважала інші команди.

Сенсацією стало 6-е місце Латвії, натомість від Австрії (7-е місце) та Швеції (8-е) очікували дещо кращого результату.

Кілька несподіванок протягом турніру зробила Норвегія, що перемогла Польщу та зіграла внічию з Югославією.

Провалила олімпіаду збірна Франції (її лідер Александр Алехін грав у Ноттінгемі), що посіла передостаннє, 20-е місце.

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

  • М — місце в підсумковій турнірній таблиці
  • Очки — сума набраних очок усіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 — за поразку);
  • КО — неофіційні командні очки (КПер — перемога команди, КН — нічия, КПор —поразка), набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 — нічия, 0 — поразка).
М Країна 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Очки КО КПер КН КПор
1 Угорщина Угорщина × 5 5 5 5 6 5 7 110½ 40 20 0 0
2 Польща Польща 3 × 5 4 5 7 6 6 8 108 33 16 1 3
3 Німеччина Німеччина × 4 4 5 6 7 6 7 106½ 34 16 2 2
4 Югославія Югославія 3 4 × 3 6 4 4 6 7 5 7 7 104½ 31 14 3 3
5 Чехословаччина Чехословаччина 3 4 5 × 7 4 5 4 4 6 6 5 6 6 8 104 28 12 4 4
6 Латвія Латвія 2 × 5 6 4 5 7 4 5 7 96½ 30 14 2 4
7 Австрія Австрія 4 1 × 5 4 4 7 7 6 95 29 13 3 4
8 Швеція Швеція 4 × 4 4 5 6 6 94 25 11 3 6
9 Данія Данія 3 3 3 3 3 × 7 5 5 7 5 7 91½ 24 12 0 8
10 Естонія Естонія 3 2 4 4 2 4 × 4 6 6 6 90 22 9 4 7
11 Литва Литва 3 1 4 4 4 × 3 4 3 6 77½ 18 7 4 9
12 Фінляндія Фінляндія 2 3 4 4 1 4 × 4 4 4 6 75 18 6 6 8
13 Нідерланди Нідерланди 2 3 5 × 5 5 5 5 71½ 20 10 0 10
14 Румунія Румунія 2 2 1 2 4 4 3 × 4 4 6 5 68 12 4 4 12
15 Норвегія Норвегія 4 3 4 × 7 5 64½ 8 3 2 15
16 Бразилія Бразилія 2 3 1 2 3 4 × 4 5 6 4 63 13 5 3 12
17 Швейцарія Швейцарія 2 1 1 2 2 5 3 4 4 × 5 3 5 5 61½ 10 4 2 14
18 Італія Італія 3 2 3 4 1 1 2 2 4 3 × 6 4 59 9 3 3 14
19 Ісландія Ісландія ½ 2 2 3 3 5 2 × 5 57½ 8 4 0 16
20 Франція Франція 1 ½ 1 1 3 2 3 2 1 2 3 4 × 43½ 3 1 1 18
21 Болгарія Болгарія ½ 0 1 0 1 2 1 2 3 3 3 4 3 3 × 38½ 1 0 1 20

Індивідуальні результати[ред. | ред. код]

Абсолютно найкращий результат показав угорець Ласло Сабо (5-а дошка) — 86,8%, другим став югослав Борислав Костіч (6-а дошка) — 84,2%, а третіми були поляк Мечислав Найдорф (2-а шахівниця) і югослав Озрен Недельковіч (2-а запасна шахівниця) — по 80,0%.

Без поразок закінчили олімпіаду 7 шахістів: Ласло Сабо, Корнел Хаваші, Арпад Вайда (усі — Угорщина), Герберт Гайніке (Німеччина), Еріх Елісказес (Австрія), Озрен Недельковіч (Югославія) і львів'янин Генрик Фрідман (Польща).

Перша шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Пауль Керес Естонія Естонія 15½ 20 77,5
2 Вася Пірц Югославія Югославія 12 17 70,6
3 Ґідеон Штальберґ Швеція Швеція 11½ 17 67,6


Друга шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Мечислав Найдорф Польща Польща 16 20 80,0
2 Лайош Штейнер Угорщина Угорщина 15½ 20 77,5
3 Альберт Беккер Австрія Австрія 13½ 18 75,0


Третя шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Бйорн Нільсен Данія Данія 11½ 15 76,7
2 Мовсас Фейґінс Латвія Латвія 14½ 19 76,3
3 Еміл Ціннер Чехословаччина Чехословаччина 14½ 20 72,5


Четверта шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Карел Громадка Чехословаччина Чехословаччина 14 20 70,0
2-3 Йоста Даніельссон Швеція Швеція 13½ 20 67,5
2-3 Маркас Луцкіс Литва Литва 13½ 20 67,5


П'ята шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Ласло Сабо Угорщина Угорщина 16½ 19 86,8
2 Генрик Фрідман Польща Польща 15½ 20 77,5
3 Людвіґ Релльштаб Німеччина Німеччина 12 17 70,6


Шоста шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Борислав Костіч Югославія Югославія 16 19 84,2
2 Леон Кремер Польща Польща 15 20 75,0
3 Фелікс Віллард Естонія Естонія 13 19 68,4


Сьома шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Людвіґ Редль Німеччина Німеччина 11 16 68,8
2 Альфред Крістіансен Данія Данія 13 19 68,4
3 Генрик Погорєлий Польща Польща 13½ 20 67,5


Восьма шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Вольфґанґ Вайль Австрія Австрія 12½ 17 73,5
2 Герберт Гайніке Німеччина Німеччина 13 18 72,2
3 Карліс Озолс Естонія Естонія 10½ 15 70,0


Перша запасна шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Франтішек Зіта Чехословаччина Чехословаччина 11 68,2
2 Вільгельм Ернст Німеччина Німеччина 14 67,9
3 Янош Балоґ Угорщина Угорщина 13 65,4


Друга запасна шахівниця

Місце Ім'я Країна Очки Ігри %
1 Озрен Неделькович Югославія Югославія 8 10 80,0
2 Пауль Міхель Німеччина Німеччина 12 79,2
3 Бертіль Сундберґ Швеція Швеція 10½ 15 70,0

Джерела[ред. | ред. код]