Непал — Вікіпедія

Федеративна Демократична Республіка Непал
संघीय लोकतान्त्रिक गणतन्त्र नेपाल
Sanghiya Loktāntrik Ganatantra Nepāl

Прапор Емблема
Девіз: जननी जन्मभूमिश्च स्वर्गादपि गरीयसी
«Мати та батьківщина дорожче небесного царства»
Розташування Непалу
Розташування Непалу
Столиця Катманду
Найбільше місто Катманду
Офіційні мови непальська
Форма правління Парламентська республіка
Президент
Прем'єр-міністр
Рам Чандра Пудел
Пушпа Камал Дагал
Об'єднання Непалу 21 грудня 1768 
Площа
 - Загалом 147,181 км²
 - Внутр. води 2,8 %
Населення
 - перепис 2010  28 951 852[1]
28 825 709 (оцінка 2017)
 - Густота 195,85 осіб/км²
Валюта Непальська рупія (Класифікація валют (ISO 4217))
Часовий пояс Непальський стандартний час (UTC+5:45)
Коди ISO 3166 NP / NPL
Домен .np
Телефонний код +977
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Непал

Непа́л (неп. नेपाल [neˈpaːl]), офіційна назва Федерати́вна Демократи́чна Респу́бліка Непа́л (संघीय लोकतान्त्रिक गणतन्त्र नेपाल) — держава в Гімалаях у Південній Азії. Столиця — Катманду.

Географія[ред. | ред. код]

Карта країни
Докладніше: Географія Непалу

Непал межує на півночі з Тибетським автономним районом Китаю, на сході — із штатом Індії Сіккім, на півдні й заході  — власне з Індією. Загальна довжина державного кордону становить 3159 км, 1389 км — довжина кордону з Китаєм, 1770 км — довжина кордону з Індією.

Рельєф: схили Гімалайського хребта на півночі та долина річки Ганг на півдні.

Ландшафти Непалу умовно поділяються на передгірні рівнини тераї та гори Гімалаї. Тераї є продовженням низовини річки Ганг, розташовані уздовж південного кордону країни і їхня ширина варіюється від 16 до 40 км, а висоти до 200—250 м. Тераї дуже розорані. Ближче до гір вони стають заболоченими, і подекуди трапляються осередки малярії[2].

З півночі тераї замикаються похилою та горбистою грядою, що має назву Шивалік — це передгір'я Гімалаїв (500—700 м над рівнем моря), найпівденніше гірське пасмо в системі Гімалаїв, їхній нижній ступінь. Північніше Шиваліку вузькою смугою простяглося горбкувате зниження, яке називають внутрішніми тераями. Клімат цього зниження аналогічний клімату тераїв.

Ще північніше розташовується середній ступінь Гімалаїв — середньогірський хребет Махабхарат, або Малі Гімалаї, висотою до 3000 м і шириною до 16 км.

Між Махабхаратом і Головним Гімалайським хребтом розташовується зниження — внутрішня серединна область (Мідленд, або Пахар-Кханда). Ширина її приблизно 25 км, висота — від 600 до 2000 м. На території країни снігами покрито понад 1300 гірських вершин. У східній частині Непалу гребінь Головного Гімалайського хребта служить державним кордоном з Китаєм.

Гора Джомолунгма, найвища точка країни, Азії та всієї планети, розташована на кордоні з Китаєм і має висоту 8848 метрів над рівнем моря. Найнижча точка країни розташована на висоті 70 метрів, середня висота країни — 2565 метрів над рівнем моря.

У Непалі нерідко відбуваються землетруси. Остання серія руйнівних землетрусів сталася у 2015 році та призвела до багатотисячних жертв.

Дурбарнувкот

Гімалаї[ред. | ред. код]

Докладніше: Гімалаї

Гімалаї — найвищі гори на Землі. Вони займають шість сьомих території Непалу.

Традиційні назви гори Еверест — Сагарматха на непальському боці й Джомолунгма — на тибетському. Через кордон, у Тибеті біля Хумли є гора Кайлаш, дім бога Шиви для індусів і центр всесвіту для тибетців[джерело?].

Гімалаї простягаються через північний кордон Непалу. Ефект мусону визначається місцевою формацією гір.

У Непалі знаходяться вісім із 14 вершин світу, що перевищують 8000 м: Еверест, Канченджанґа, Лхоцзе, Макалу, Чо-Ойю, Дхаулагірі, Манаслу, Аннапурна I.

У цих висотних районах живе близько 10 % населення Непалу, землеробство можливе до висоти 4200 м. Головними сільсько-господарськими культурами на цій території є картопля, просо, ячмінь.

Озеро Пхоксундо
Храм ЧангуНараян

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Непалу
Вежа Басантапур у Катманду
Катманду у 2011 році
Вхід до Сінгха Дурбар, офіційної резиденції уряду Непалу
Рисові поля на терасах
Гідроелектростанція на річці Марсіанді
Ступа Сваямбунатх
Махендранатх
Індуїстські храми у Патані, столиці трьох середньовічних королівств

XX сторіччя[ред. | ред. код]

Від монархії до республіки[ред. | ред. код]

За часів Непальської монархії, у 1996 маоїсти розв'язали громадянську війну. Впродовж подальших десяти років жертвами збройного конфлікту стали понад 13 тисяч людей. Авторитарне правління короля Г'янендри наблизило крах монархічного ладу в Непалі.

Король Г'янендра зійшов на престол в 2001 році після того, як його сім'я загинула при дивних обставинах. Старший брат монарха — Бірендра, за офіційною версією, разом з дружиною і дітьми був убитий принцом-спадкоємцем Діпендрою (котрий, одразу після цього вбивства, застрелився й сам). Всі обставини цієї трагедії досі не з'ясовані.

Восени 2002 року Г'янендра звільнив прем'єр-міністра країни, призначивши замість нього свого ставленика. З 2002 по 2005 рік король змінив трьох голів уряду і сам очолив кабінет міністрів. У 2006 році незадоволеність населення правлінням короля Г'янендри сягла критичного рівня і спровокувала протести. У результаті народного повстання королеві довелося відмовитися від більшої частини своїх повноважень.

Угодою 2006 року між маоїстами та політичними партіями Непалу про припинення громадянської війни передбачене формування Конституційних зборів. Перші з 1999 року демократичні вибори в Непалі принесли маоїстам у квітні 2008 року перемогу над опонентами. За підсумками голосування, вони отримали майже половину місць у зборах.

Депутати Конституційних зборів Непалу 28 травня 2008 року проголосили державу республікою, поклавши край 240-річному правлінню династії Шах. Король Непалу Г'янендра і його дружина Комал залишили палац «Нараянхиті» в Катманду 23 травня. Цього від королівської сім'ї вимагали маоїсти Комуністичної партії Непалу. Ухвала про скасування монархії прийнята на першому засіданні обраних у квітні Конституційних зборів. Метою Конституційних зборів було ухвалення Конституції впродовж двох років.

21 липня 2008 Конституційна асамблея Непалу обрала першим президентом держави Рам Баран Ядава, котрий переміг в другому турі виборів. Він набрав 308 голосів, а кандидат від маоїстської Комуністичної партії Непалу Рамраджа Прасад Сингх — 282 голоси. Рам Баран Ядав, генеральний секретар партії «Непалmський конгрес», вступив на посаду президента Непалу 23 липня 2008 року і став першим президентом проголошеної республіки. 28 жовтня 2008 парламент обрав президентом держави Бідх'я Деві Бхандарі, яка отримала 327 голосів.

Політичний устрій[ред. | ред. код]

За формою правління Непал є республікою. Головою держави є президент. Голова уряду — Шер Бахадур Деуба з 2021 року.

Міжнародні відносини[ред. | ред. код]

Відносини з Україною[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Непал є федеративною державою. Адміністративно Непал поділяється на 5 регіонів, регіони — на 14 зон, зони — на 75 дистриктів.

Докладніше: Регіони Непалу
№. Регіон Назва Площа (км²) Населення (2011)
1 Східний регіон पुर्वाञ्चल विकास क्षेत्र 28,456 5,811,555
2 Центральний регіон मध्यमाञ्चल विकास क्षेत्र 27,410 9,656,985
3 Західний регіон पश्चिमाञ्चल विकास क्षेत्र 29,398 4,926,765
4 Середньозахідний регіон मध्य पश्चिमाञ्चल विकास क्षेत्र 42,378 3,546,682
5 Далекозахідний регіон सुदुर पश्चिमाञ्चल विकास क्षेत्र 19,539 2,552,517
Непал नेपाल 147,181 26,494,504

Економіка[ред. | ред. код]

Непал є однією з найбідніших та найменш розвинених країн світу, приблизно чверть її населення живе за межею бідності. Непал сильно залежить від грошових переказів з-за кордону, які складають до 30 % ВВП. Сільське господарство є основою економіки, що забезпечує існування майже двох третин населення, але становить лише одну третину ВВП. Промислове виробництво включає переважно переробку сільськогосподарської продукції (джут, цукровий очерет, тютюн та зерно).

Товарами, що йдуть на експорт, є джут, рис, деревина, олійні культури [джерело?].

На початку 2015 року Непал постраждав від землетрусів, які пошкодили або знищили інфраструктуру та житло та призупинили економічний розвиток країни.

Туризм[ред. | ред. код]

Туризм є важливим для економіки Непалу і забезпечує валютні надходження до країни. Туристів здебільшого приваблюють унікальні природні умови країни, індуїстські та буддистські храми, альпінізм (зокрема, альпіністські експедиції до Гімалаїв)[2].

Перший готель в країні під назвою Royal Hotel був відкритий уродженцем Одеси Борисом Лисаневичем.

Населення[ред. | ред. код]

Населення Непалу має дуже різноманітний склад — згідно із загальнонаціональним переписом народи країни розмовляють 123-ма мовами та діалектами[3] двох мовних сімей — індоєвропейської і китайсько-тибетської.

Найбільшу частку населення становлять непальці, розселені головним чином у центральній та південно-західній частинах країни. У середній частині країни живуть також неварі, на захід від них — гурунг і магара, на схід — таманг, або мурмі, кіранті (кірати, або раї), лімбу, лепча, сунвари. У високогірних долинах крайньої півночі живуть шерпа і бхотія, близькі до Тибету. Південну низовину населяють біхарці (серед яких майтхілі, бходжпурі, а також близькі до них тхару).

Непал належить до країн з II типом відтворення. Населення збільшується в середньому за рік на 2,8 %, головним чином за рахунок природного приросту. У 1930-х роках чисельність населення Непалу складала близько 5,6 млн. За даними перепису населення 1971 року кількість людей, що проживала на території країни на той час, дорівнювала 11,6 млн 1996 року чисельність населення вже складала 23,47 млн, 2017 року — 29,38 млн осіб.

У результаті значної еміграції в минулому, частка чоловічого населення в країні менша за жіночу. Більша частина економічно активного населення зайнята в сільському господарстві.

Народи, що мешкають у висотних районах Гімалаїв, в основному напівкочівники, мають великі стада овець і яків. Вони використовують літні пасовища аж до 5000 м. Населення також місяцями проводить час на дорогах з отарами овець або торгуючи між південним Непалом і Тибетом на півночі.

На Сході більше етнічних груп, і різні громади більш інтегровані, ніж групи на Заході[джерело?]. Рівень грамотності населення дуже низький. Ще недавно в Непалі було 97 % неписемних. До 1979 року частка неписемних скоротилася до 81 %. У 2011 році частка писемного населення зафіксована на рівні 65,9 %[3]. Тепер початкові школи є у багатьох віддалених гімалайських селищах.

При середній щільності населення 105 осіб на 1 км², найвища — до 1000 осіб/км² — спостерігається в долині Катманду. Міське населення складає лише 17 %.

Найбільші міста: Катманду, Лалітпур (Патан), Бхактапур (Бхадгаон), Біратнагар, Непалгандж, Біргадж.

Релігія[ред. | ред. код]

Індуїзм та буддизм є головними релігіями Непалу. Непал є єдиною країною світу, де індуїзм визнано державною релігією. Водночас у країні не існує конфліктів між представниками різних релігій, у тому числі між індуїстами та буддистами[2]. Індуїзм сповідують 81,3 % віруючих, буддизм — 9 %.

На півдні Непалу в місті Лумбіні у VI ст. до н. е. народився засновник буддизму Сіддгартха Ґаутама (Будда).

Непал — єдина у світі країна, де досі збереглися традиції та монастирі добуддистської релігії Бон-по. Є невеликі групи мусульман (4,4 % віруючих) і християн (1,4 % віруючих), а також практикуються древні обряди анімізму, шаманства і чаклунства.

Мови[ред. | ред. код]

Державною мовою та найпоширенішою мовою спілкування в Непалі є непалі. Водночас у країні розмовляють 123-ма розмовними діалектами[3].

Найбільші міста[ред. | ред. код]

Докладніше: міста Непалу

ЗМІ[ред. | ред. код]

Державна телекомпанія — Nepal Television, однойменний телеканал; державна радіокомпанія Radio Nepal, однойменна радіостанція.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Department of Economic and Social Affairs Population Division. World Population Prospects, Table A.1 (.PDF). — United Nations, 2009. — 23 березня. Процитовано 2009-03-12.
  2. а б в П. О. Масляк. Рекреаційна географія
  3. а б в Official Summary of Census (2011), Central Bureau of Statistics, Nepal. web.archive.org. 17 липня 2013. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 вересня 2020. 
  4. Govt. of Nepal, National Planning Commission Secretariat, CBS (2011). National Population and Housing Census 2011 (National Report). NPHC. 01: 42. Архів оригіналу за 18 квітень 2013. Процитовано 6 January 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]

Індія Індія КНР КНР КНР КНР
Індія Індія Індія Індія
Індія Індія Індія Індія Індія Індія