Нещердо — Вікіпедія

Нещердо
біл. Не́шчарда, Няшчэрда
Нещердо
Вид на озеро Нещердо
Вид на озеро Нещердо
55°54′53″ пн. ш. 29°04′42″ сх. д. / 55.91472° пн. ш. 29.07833° сх. д. / 55.91472; 29.07833Координати: 55°54′53″ пн. ш. 29°04′42″ сх. д. / 55.91472° пн. ш. 29.07833° сх. д. / 55.91472; 29.07833
Розташування
Країна  Білорусь
Регіон Россонський район
Розташування Білорусь Білорусь,
size Вітебська область,
Россонський район
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 27,40  км²
Висота 147,7 м
Глибина середня 3,4  м
Глибина макс. 8,1  м
Довжина 11,9  км
Ширина 4,6  км
Берегова лінія 50,18  км
Об'єм 0,0847  км³
Вода
Солоність 0,15  г/л
Басейн
Вливаються річка Атлайська, 7 струмків
Витікають річка Нещерда
Площа басейну 143  км²
Країни басейну Білорусь Білорусь
Інше
Geonames 624715
Нещердо. Карта розташування: Білорусь
Нещердо
Нещердо (Білорусь)
Нещердо. Карта розташування: Вітебська область
Нещердо
Нещердо (Вітебська область)
Мапа

CMNS: Нещердо у Вікісховищі

Неще́рдо (біл. Не́шчарда, Няшчэрда) — озеро в Россонському районі Вітебської області Білорусі. Шосте за площею водного дзеркала[1] в країні і перше за довжиною берегової лінії.

Опис[ред. | ред. код]

Водойма знаходиться в басейні річки Нещерда. В озеро з різних сторін впадає 7 струмків і річка Атлайська, яка впадає в північно-східну частину озера. Нещердо з'єднане протоками із озерами Довге, Кругле, Межна. У південно-західній частині водойми бере початок річка Нещерда (протоками з'єднана з озерами Валуйське, Росомачинське, Свериновське та інші), права притока Дриси, яка впадає у Західну Двіну, з правого берега.

Нещердо належать до числа порівняно неглибоких, але великих за площею озер. Площа озера становить 27,4 км². Максимальна глибина — 8,1 м, середня — 3,4 м. Довжина — 11,9 км, найбільша ширина — 4,6 км. Об'єм води в озері становить 84,7 млн м³, площа водозбору — 143 км², за іншими даними 170 км².[2]

На берегах озера розташовані села Горбачово, Гольніца, Поріччя, Мурагі, Лютьково. Поблизу озера, через село Горбачово, проходить автодорога Р132 (кордон Росії — Горбачево — Россони — Кохановичі).

Улоговина та рельєф[ред. | ред. код]

Улоговина озера витягнута з півночі на південь і вирізняється складною будовою, про що свідчить найбільш довга серед озер Білорусі берегова лінія (50,18 км), а також безліч заток і 3 острова, загальною площею 0,23 км².[3] Береги майже на всьому протязі низькі, заболочені і покриті чагарником; на окремих ділянках південно-східній та східній частині — сплавини. Лише на півночі і півдні до озера наближаються моренні пагорби висотою до 10-15 м.

Найбільші глибини озера знаходяться по центру обох плес, на які озеро ділиться вузьким перешийком. Найбільша глибина — 8,1 м — знаходиться в північному плесі, в південному глибини до 7 м. Прибережна частина дна шириною до 200 м покрита піщаними відкладеннями, які місцями розширюються до глибин у 4-5 м. У центральній частині дно озера вкрите сапропелем.

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Загальна площа заростання озера невелика — 22 %, що спричинене низькою прозорістю води і вузькою літораллю. Основну частку в заростанні грають напівзатоплені види рослин, такі як очерет, осока, манник. Рослинність із плаваючим листям широко поширена в закритих і мілководних затоках північного плеса. Ширина смуги прибережної рослинності від 10 до 250 м.[3]

Іхтіофауна озера характерна родинами коропових та окуневих риб. Тут водяться лящ, судак, щука, плотва, густера, вугор, сазан, язь, краснопірка. У водоймище періодично запускається рибний мальок. В озері ведеться промисловий вилов риби.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Блакитна книга Білорусі. — Мн.: БелЕн, 1994 (біл.)
  2. Озеро Нещердо [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б Беларусь: Энцыклапедычны даведнік. — БелЭн, 1995. (біл.)

Література[ред. | ред. код]

  • Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
  • Беларусь: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Б. І. Сачанка і інш. — БелЭн, 1995. — С. 800. — 5000 прим. — ISBN 985-11-0026-9. (біл.)

Посилання[ред. | ред. код]