Нова Рудня (Житомирський район) — Вікіпедія

село Нова Рудня
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Тетерівська сільська громада
Основні дані
Колишня назва Ново-П'ятецька Рудня
Населення 219 (2001)
Площа 1,657 км²
Густота населення 132,17 осіб/км²
Поштовий індекс 12424
Географічні дані
Географічні координати 50°11′11″ пн. ш. 28°19′48″ сх. д. / 50.18639° пн. ш. 28.33000° сх. д. / 50.18639; 28.33000Координати: 50°11′11″ пн. ш. 28°19′48″ сх. д. / 50.18639° пн. ш. 28.33000° сх. д. / 50.18639; 28.33000
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Водойми р. Тетерів
Місцева влада
Адреса ради 12423, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Буки, вул. Гагаріна, 2
Карта
Нова Рудня. Карта розташування: Україна
Нова Рудня
Нова Рудня
Нова Рудня. Карта розташування: Житомирська область
Нова Рудня
Нова Рудня
Мапа
Мапа

CMNS: Нова Рудня у Вікісховищі

Нова́ Ру́дня (колишня назва — Ново-П'ятецька Рудня) — село в Україні, у Тетерівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 219 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році — село П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 40 верст, від волості 25. Дворів 27, мешканців 244[1].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933. Села Ново-Пятецька, Фесарка і Рудня були майже знищені комуністами і їх об'еднали в одне село — Нова Рудня. Перед війною у Нову Рудню було переселено жителів хуторів.

У 1923—54 роках — адміністративний центр Новоруднянської сільської ради[2].

Географія[ред. | ред. код]

Біля села розташована геологічна пам'ятка природи — «Мальовничі скелі».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 166. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 лютого 2023.

Посилання[ред. | ред. код]