French
DeutschНовий урбанізм — Вікіпедія
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Вересень 2012) |
.jpg)
Нови́й урбані́зм (Неоурбанізм) (англ. New Urbanism) — концепція упорядкування урбаністичного (міського) простору, що виникла на тлі критики розповзання передмість, що відстоює відродження невеликого компактного «пішохідного» міста або району, в протилежність «автомобільним» передмістям.
Загальні принципи[ред. | ред. код]
При одній назві новий урбанізм — це два дуже різних потоки ідей. Перший, європейський варіант, лідерами якого стали брати Лео і Роб Кріє, тісно пов'язаний із загальним трендом т. з. архітектури постмодернізму. Перебільшені або, навпаки, переменшені деталі, з'єднання різнорідного, розриви, що підкреслюють, що справа не в копіюванні старого, а в його експлуатації заради абсолютно нового ефекту — завдяки всьому цьому архітектуру постмодернізму легко впізнати. Однак, поряд з цими формальними іграми, проявилося і абсолютно серйозне прагнення прямо відтворити найкращі якості старовинних міст: невеликі квартали з їх суцільними, без розривів між будівлями, фасадами вулиць, маленькі пішохідні площі, затишні куточки. Американський варіант нового урбанізму інший. Це прагнення сформувати повнокровні нові міста з пішохідною доступністю всіх видів послуг і — в теорії — місць прикладання праці[1].
«Конгрес нового урбанізму»(CNU)[2] — організація, що поширює ідеали цієї концепції, визначає десять базових принципів нового урбанізму:
Пішохідна доступність[ред. | ред. код]
Більшість об'єктів обслуговування мають знаходитись в межах 10-хвилинної ходьби від будинку і роботи; вулиці проектуються за принципом дружності до пішохода, а не автомобіля.
Поєднанність[ред. | ред. код]
Мережа взаємозв'язаних вулиць забезпечує перерозподіл транспорту і полегшує пересування пішки; вулиці ієрархічно структуровано (вузькі вулиці, бульвари, алеї); акцент на високій якості пішохідної мережі і громадських просторів для мінімізації використання автомобіля.
Багатофункціональність і різноманітність[ред. | ред. код]
Поєднання магазинів, контор, індивідуального житла та апартаментів в єдину структуру. Змішане використання на рівні мікрорайону (сусідства), кварталу, будівлі. Поєднання людей різного віку, рівня доходів, культур і рас.
Змішана забудова[ред. | ред. код]
Різноманітність типів, розмірів, цінового рівня будинків, розташованих поруч. Якість архітектури і міського планування. Робиться акцент на естетиці, комфортності міського середовища, створюється «відчуття місця»; архітектура набуває людського масштабу.
Традиційна структура сусідства[ред. | ред. код]
Відмінність між центром і периферією; громадські простори в центрі; якість громадських просторів; найвища щільність забудови в центрі міста; забудова стає менш щільною при віддаленні від нього.
Висока щільність забудови[ред. | ред. код]
Будівлі розташовуються ближче одна до одної для полегшення пішохідної доступності, ефективнішого використання ресурсів і послуг, створення зручнішого і приємнішого для життя середовища.
Екологічний транспорт[ред. | ред. код]
Мережа високоякісного транспорту, що з'єднує міста, селища і сусідства; доброзичливий до пішоходів простір, що передбачає широке використання велосипедів, роликових ковзанів, самокатів і пішохідних прогулянок для щоденних пересувань.
Сталий розвиток[ред. | ред. код]
Мінімальний вплив забудови на довкілля та її використання; екологічно чисті технології, повага до довкілля й усвідомлення цінності природних систем.
Енергоефективність[ред. | ред. код]
Зменшення використання невідновлюваних джерел енергії; збільшення місцевого виробництва; створення умов для зменшення використання приватного автотранспорту.
Кілька простих і зрозумілих принципів характеризують новий урбанізм з достатньою повнотою.
По-перше, переконаність у тому, що відносно висока щільність забудови — це благо, а не порок, так що ділянки повинні бути невеликими.
По-друге, віра в те, що публічний простір важливіше, ніж приватний. Звідси прагнення поставити будинки фасадами по червоній лінії, відновивши почуття руху по вулиці, а не по дорозі, і, відповідно, відродження класичної американської тераси, на якій є лава-гойдалка або шезлонги, звідки сусіди вітають сусідів-перехожих . Звідси ж відродження тротуару, відсутність якого шокує європейця, який опинився десь у лос-анджелеському Малібу.
По-третє, досить суворий естетичний контроль над деталюванням фасадів, силуетом і навіть колористичним рішенням по кожній вулиці[1].
Реалізація[ред. | ред. код]
Першим втіленням цього підходу в Америці стало містечко Сісайд у Флориді, створений за проектом Андес Дюан і Елізабет Плейтер-Зайберк. У дев'яності компанією Волта Діснея згідно за принципами нового урбанізму було збудовано містечко Селебрейшн (Флорида, США). Європейський приклад — місто Йаркіборг в Швеції, стилістично оформлене згідно з європейськими архітектурними традиціями.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- https://web.archive.org/web/20190911030238/https://www.cnu.org/ - сайт Конгресу Нового урбанізму
- http://www.newurbanism.org - англомовний сайт про новий урбанізм
- Як побудувати розумне місто? частина 1, ч [1]