Нові плани (Дніпро) — Вікіпедія

Нові плани — історичний мікрорайон Шевченківського району міста Дніпро, розташований на схилах другого пагорба центральної частини в місцевості Млини.

Межами району є: західна — вулиця Кулішівська (колишня Сергія Лазо), північна — Свєтлова, східна — Повітова, південна — Михайла Драгоманова (колишня Димитрова).

Вулиці Нових планів: Свєтлова, Вознесенська (колишня ХХІІ Партз'їзду), Дарвіна, Симона Петлюри (колишня Шпиндяка), Українська;

їм перпендикулярні — Кулішівська, Володимира Короленка, Троїцька (колишня Червона), Михайла Грушевського (колишня Карла Лібнехта), Січових Стрільців(колишня Артема), Олександра Кониського (колишня Володарського)[1].

Переважна частина забудови одноповерхова, проте на вулиці Михайла Грушевського зустрічаються двоповерхові та триповерхові будинки.

Виникнення[ред. | ред. код]

Виникнення Нових планів пов'язане з сильними літніми зливами 1891 та 1892 років, що викликали катастрофічні повені у нижній частині Катеринослава. Тоді за ініціативи міського голови О. Я. Толстікова Міська Дума постановила віддати потерпілим від лиха, і взагалі, найбіднішому населенню міста ділянки міської землі на пільгових умовах. Для цього велику територію в нагірній частині розбили на невеликі правильні ділянки, які отримали назву «Нові плани». Центральною вулицею цього району стала Казанська (у радянський час — Карла Лібнехта; нині Михайла Грушевського). Сюди переселили багатьох постраждалих від повеней[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шатров, Максим (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 186 - 187.
  2. Дніпропетровськ: віхи історі (укр.) . Дніпропетровськ: "Грані". 2001. с. 93.