French
DeutschНони — Вікіпедія
Нони (лат. Nonae, від лат. Nonus — дев'ятий, тобто дев'ятий день до Ід, повного Місяця) — у давньоримському календарі 7-й день березня, травня, липня, жовтня і 5-й день інших місяців. Нони служили для рахунку днів всередині місяця.
Стародавній Рим[ред. | ред. код]
У давньоримському календарі нонами називали 7-й день березня, травня, липня, жовтня та 5-й день січня, лютого, квітня, червня, серпня, вересня, листопада, грудня. Нони слідували одразу ж за Календами, а після йшли Іди. Нони слугували для підрахунку днів у середині місяця. Через те, що місяці у римлян не мали порядкової нумерації днів, для підрахунку днів у них слугували три важливих дні: календи, нони та іди. Окрім цього, відлік днів йшов у зворотному порядку (2 січня — це четвертий день січневих нон; 2 березня — шостий день березневих нон). У такий підрахунок включався як і позначений день, так і день, з якого починався відлік. Також дні нон збігалися з першою чвертю фази місяця. Понтифіки стародавнього Риму кожного місяця у день нон робили оголошення про те, які свята будуть святкуватися в цей день. Саме під час лютневих нон наголошувалось також на тому, що можуть бути додаткові дні, які будуть вставлені в лютий.
Середньовічні країни[ред. | ред. код]
Під час реформування римського календаря (46 р. до н. е.) імператор Гай Юлій Цезар залишив попередній підрахунок днів від календ, нон та ід.
У перші століття нашої ери у Східній римській імперії цей підрахунок досі застосовувався. Але протягом V—VII століття у Візантії підрахунок змінили на інший.
У середньовічній Русі такий підрахунок також був відомий. У західних країнах протягом середньовіччя давньоримський календар усе ще використовувався до XVI століття. Навіть Норвегія в одній з договірних грамот 1326 року, поставила датування з використанням підрахунку нон: «за три дні до червневих нон».
Див. також[ред. | ред. код]
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2022) |