Норов Андрій Олексійович — Вікіпедія

Андрій Норов; Норов Андрій Олексійович
	Капітан
Загальна інформація
Народження	6 червня 1977; м. Кіровоград (нині —Кропивницький), Україна
Смерть	13 березня 2022 (44 роки); Київська область, Україна
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «За військову службу Україні»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Норов.

Андрі́й Олексі́йович Но́ров (6 червня 1977, Кіровоград (нині —Кропивницький) — 13 березня 2022) — офіцер Збройних Сил України, капітан, учасник російсько-української війни^[1], Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 червня 1977 року у місті Кіровограді (нині — м. Кропивницький). Вчився у місцевій школі № 1. Здобув економічну освіту.

У 2002 році переїхав на проживання до м. Києва. Був активним учасником Помаранчевої Революції, Євромайдану, Революції гідності. В 2016 році відбув добровольцем до зони проведення АТО.

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

На початку російського вторгнення в Україну 2022 року спланував та організував оборону Київської ГЕС. У березні завдяки його вмілим діям було завдано суттєвих уражень підрозділам противника на Київщині та зупинено його просування.

У ніч на 12 березня 2022 року для недопущення прориву та з метою зміцнення оборони підрозділів 72-ї окремої механізованої бригади було направлено посилений взвод мотопіхотного батальйону на чолі із Андрієм Норовим. Просування противника було зупинено, що змусило ворога застосувати РСЗВ «Град». Унаслідок цього підрозділ зазнав санітарних втрат. 13 березня під час евакуації потерпілих противник здійснив обстріл. Андрій Норов дістав поранення, несумісні з життям^[2]^[3]. Похований 7 квітня в рідному місті на Кіровоградщині.

Нагороди[ред. | ред. код]

звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня^[4].
медаль «За військову службу Україні» (січень 2019).