Нівальний клімат — Вікіпедія

Нівальний клімат (від лат. nivalis — сніговий, холодний) — клімат високих широт або високогір'їв у геоморфології.

Опис[ред. | ред. код]

В умовах нівального клімату твердих опадів випадає більше, ніж устигає розтанути і випаруватися, через що утворюються сніжники і льодовики.
Основними рельєфоутворюючими чинниками в умовах нівального клімату є сніг і крига у вигляді льодовиків, що рухаються. У місцях, не покритих снігом або кригою, інтенсивно розвиваються процеси фізичного (головним чином морозного) вивітрювання. Істотно впливає на рельєфоутворення вічна (багаторічна) мерзлота.

Історія[ред. | ред. код]

Поняття нівального клімату було запропоноване географом Альбрехтом Пенком, при розробці геоморфологічної класифікації кліматів.

Поширення[ред. | ред. код]

Це клімат острова Гренландія, континенту Антарктида і інших різних льодовикових високогірних районів у північних широтах.

Див. також[ред. | ред. код]

• Антарктичний клімат
• Альпійський пояс
• Високогірний клімат

Джерела[ред. | ред. код]

• Велика радянська енциклопедія

п о р Класифікація типів клімату за Алісовим Екваторіальний пояс Екваторіальний Субекваторіальний пояс Субекваторіальний Мусонний клімат тропічних плато Тропічний пояс Тропічний вологий Тропічний посушливий Субтропічний пояс Середземноморський Мусонний Субтропічний внутрішньоконтинентальний Субтропічний океанічний Клімат субтропічних нагір'їв Помірний пояс Помірний морський Помірний континентальний Помірний внутрішньоконтинентальний Помірний мусонний Помірний гірський Помірний океанічний Субполярний пояс Субарктичний Субантарктичний Полярний пояс Арктичний Антарктичний Азональні та інші Аридний Гумідний Високогірний Континентальний Морський Нівальний Солярний