Ніч перед Різдвом (фільм, 1913) — Вікіпедія

Ніч перед Різдвом
рос. Ночь передъ Рождествомъ
Жанр	Комедія Фантастика
Режисер	Владислав Старевич
Сценарист	Владислав Старевич
У головних ролях	Іван Мозжухін Ольга Оболенська Лідія Триденська Павло Лопухін
Оператор	Владислав Старевич
Кінокомпанія	Торговий дім Ханжонковаd
Тривалість	41 хв.
Мова	російські/українські інтертитри
Країна	Російська імперія
Рік	[[у кіно|]]
IMDb	ID 0003214
Ніч перед Різдвом у Вікісховищі

«Ніч перед Різдвом» (рос. Ночь передъ Роджествомъ, 1913) — німий художній фільм Владислава Старевича, екранізація повісті Миколи Гоголя, який був знятий у Російській імперії.

Сюжет цілком за класичною повістю Гоголя.

Напередодні Різдва в гості до місцевої відьми Солохи (Лідія Триденська) приходить Чорт (Іван Мозжухін). Вони разом літають на мітлі, після чого Чорт краде місяць і ховає його в ганчір'я. Хмільні козаки після настання темряви не можуть потрапити в шинок і вирішують відправитися додому. Поодинці вони заходять до Солохи, котра ховає їх у мішки, щоб вони не один одного не бачили — а також і Чорта. Тоді син Солохи коваль Вакула (Павло Лопухін) сватається до красуні Оксани (Ольга Оболенська), але вона, насміхається над ним, вимагає, щоб він приніс їй черевички, котрі цариця носить. Коваль в горі йде до Солохи, бачить мішки і вирішує понести їх до кузні. В дорозі замоврився, він залишає найважчі мішки на вулиці, де їх підбирають колядники дівчата і хлопці. Вакула, у якого залишилося тільки мішок з Чортом, йде до Пацюка, щоби спитати того, як йому знайти Чорта — тільки з допомогою Чорта він зможе дістати царські черевички. Пацюк каже, що тому нічого Чорта шукати, у кого Чорт за спиною. Вакула знаходить Чорта в мішку і змушує його віднести себе в Петербург. Там князь Потьомкин приймає його за посла від запорожців та дарує йому черевички цариці. Чорт повертає Вакулу додому і коваль його відпускає. Оксана згоджується стати жінкою Вакули.

• Перша відома екранізація «Ночі перед Різдвом», яка зберегла букву та дух літературного першоджерела.

• У даному фільмі Владислав Старевич об'єднав в одному кадрі акторську гру і анімацію — в сценах з галушками у Пацюка і там, де Чорт зменшується та ховається в кишеню до Вакули.

• Через те, що в Російській імперії існувала цензурна заборона на зображення (за виключенням особливих випадків) у кінофільмах осіб із царської династії^[1], ввести в фільм роль імператриці Катерини II Старевичу не вдалося, тому замість неї царицині черевички Вакулі віддає князь Потьомкин.

• Фільм вийшов на екрани 26 грудня 1913 року.

• Відомо, що зняті на основі того ж сюжета мультфільм Валентини та Зінаїди Брумберг «Ніч перед Різдвом» (1951) і художній фільм Олександра Роу «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961).

• Фільм доступний на російському DVD-збірнику «Ніч перед Різдвом», який випущенний в серії «Велике німе» в березні 2009 року. Саундтрек для фільму написаний музичним проектом Messer Chups. ^[2]

«Ніч перед Різдвом» (за Гоголем) — дуже добре поставлена кіноп'єса, проте, не залишена недоліків там, де фігурують народні групи. Усі артисти, взагалі добре виконують свої ролі, неможливо не відзначити грим та гру пана Мозжухіна в ролі чорта. Менш вдалі фантастичні картини польоту Солохи на мітлі і Вакули на чортові, але ефективний трюк зі зменшенням чорта цілком вдався. Картина матиме успіх в Росії (Російській імперії) як жива ілюстрація до літературного твору, знайомому всій російській публіці.

У даній картині з неперевершеною грою Мозжухіна (чорт) відзначимо проведені трюки — реалізацію сміливої фантазії автора.

Деякі сцени, як, наприклад, сцена у Солохи, зустріч Голови, який витягується із мішка Чубом, обід Пацюка та багато іншого пронизані чисто гоголівським гумором і проходять під непреривний сміх публіки… Поставлена картина неперевершина, не забуті найменші деталі, які створюють атмосферу українського життя. Всі ролі поставлені якнайкраще.