French
DeutschОб'єднання сучасних архітекторів — Вікіпедія
| Об'єднання сучасних архітекторів | |
|---|---|
 | |
| Тип | організація |
| Засновано | 1925 |
| Розпущено | 1930 |
| Сфера | архітектура |
| Країна | .svg){kind=small} СРСР |
| Офіційні мови | російська |
 Об'єднання сучасних архітекторів у Вікісховищі | |
Об'єднання сучасних архітекторів (ОСА) — громадська організація, заснована в 1925 році членами Лівого фронту мистецтва. Виступала під гаслами конструктивізму і функціоналізму. Пропагувала використання новітніх конструкцій і матеріалів, типізацію та індустріалізацію будівництва.
Історія[ред. | ред. код]
Наприкінці першої половини 1920-х років, завдяки швидкому зростанню популярності в архітектурному середовищі ідей конструктивізму, навколо ідеолога і фактичного лідера течії Олександра Весніна склалася група однодумців — Мойсей Гінзбург, Віктор Веснін, Яків Корнфельд, Володимир Владимиров, Андрій Буров, Георгій Орлов, Ганна Капустіна, Олександр Фуфаєв та Владилен Красильников, які прийняли рішення створити творче об'єднання архітекторів-конструктивістів. До початку грудня 1925 року був розроблений статут організації і 19 грудня того ж року відбулися перші загальні збори, на яких крім ініціаторів були присутні архітектори Ілля Голосов, Костянтин Мельников і Георгій Вегман. Збори ухвалили «визнати за необхідне створення Об'єднання Сучасних Архітекторів, назвати його скорочено ОСА». Головою об'єднання став Олександр Веснін, його заступниками — Мойсей Гінзбург, Віктор Веснін, секретарем — Георгій Орлов[1][2].
Офіційно оформити нову організацію довгий час не вдавалося: Московська міськрада, посилаючись на те, що в Москві вже діють об'єднання архітекторів (Московське архітектурне товариство, АСНОВА та інші), кілька разів відмовлялася зареєструвати статут ОСА, пропонуючи її прихильникам влитися в одну з існуючих архітектурних організацій. Лише восени 1926 року ОСА при підтримці завідувач Художнім відділом Головнауки Наркомосу Павла Новицького вдалося офіційно оформити своє існування при Державної академії художніх наук[2].
Друкованим органом ОСА був журнал «Сучасна архітектура» (1926—1930), який почав виходити ще до офіційної реєстрації організації. З усіх творчих об'єднань архітекторів 1920-х — початку 1930-х років (МАО, АСНОВА, ОАХ, ЛОА, ВОПРА, АРУ та інших) лише ОСА мало власний періодичний друкований орган[3]. На сторінках журналу було викладено кредо об'єднання — функціональний метод, який вимагав від архітектора врахування особливостей функціонування будівель, споруд і комплексів шляхом створення їх раціонального плану та обладнання. Популярність журналу і активна діяльність членів ОСА сприяли появі нових прихильників організації. Відділення ОСА виникли в Ленінграді, Свердловську, Казані, Харкові, Томську, Новосибірську, Києві, Баку та інших містах[4].
Влітку 1927 року ОСА організував в Москві «Першу виставку сучасної архітектури», завданням якої, за словами організаторів, стала «широка пропаганда ідей сучасної архітектури не тільки серед фахівців-архітекторів, але і серед широких мас населення». Виставка була відкрита в будівлі Вхутемасу 18 червня і працювала до 15 серпня[5]. Виставковий комітет відбирав для демонстрації роботи в дусі нового напряму архітектури, ігноруючи традиціоналістів і представників інших творчих організацій. МАО, ЛОА, ОАХ та інші об'єднання архітекторів запрошення взяти участь у виставці не отримали, а АСНОВА таку пропозицію відкинула, вважаючи, що подібні виставки не можуть бути організовані представниками конкретного творчого угруповання[6]. На думку дослідника архітектури Селіма Хан-Магомедова, Перша виставка сучасної архітектури стала найважливішою виставкою радянського архітектурного авангарду, показала його зрілість і намітила нові шляхи розвитку конструктивізму[7].
У 1927 році ОСА було перейменовано на Всеросійське об'єднання сучасних архітекторів (РОСА), але нова назва не прижилася і надалі продовжували використовувати первісну назву[4].
У 1928 році пройшла Перша конференція ОСА, яка стала підготовчим етапом до Першого з'їзду об'єднання у 1929 році[8].
У 1930 році ОСА було перетворено на Сектор архітекторів соціалістичного будівництва (САСС) при Всесоюзному архітектурно-науковому товаристві (ВАНТ). Потім організація увійшла до складу Московського обласного відділення ВАНОТ (МОВАНТ). У 1932 році діяльність ОСА — САСС припинилася в зв'язку з організацією Спілки радянських архітекторів[1].
Деякі члени ОСА[ред. | ред. код]
- Михайло Барщ
- Андрій Буров
- Олександр Веснін
- Віктор Веснин
- Володимир Владимиров
- Олексій Ган
- Мойсей Гінзбург
- Ілля Голосов
- Пантелеймон Голосов
- Яків Корнфельд
- Микола Кузьмин
- Ле Корбюзьє
- Іван Леонідов
- Казимир Малевич
- Іван Ніколаєв
- Олександр Нікольський
- Георгій Орлов
- Михайло Охитович
- Олександр Пастернак
- Олександр Родченко
- М. И. Синявский
- Варвара Степанова
- Анатолій Фісенко
- Лазар Хидекель
- Роман Хігер
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Вигдария Хазанова. Советская архитектура первых лет Октября. 1917-1925 гг. — М. : Наука, 1970. Архівовано з джерела 24 грудня 2013
- ↑ а б Хан-Магомедов, 1996, с. 398.
- ↑ Хан-Магомедов, 1996, с. 403.
- ↑ а б Хан-Магомедов, 1996, с. 402.
- ↑ Первая выставка современной архитектуры (1927). Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 2 лютого 2021.
- ↑ Хан-Магомедов, 1996, с. 411.
- ↑ Хан-Магомедов, 1996, с. 415.
- ↑ Хан-Магомедов, 1996, с. 416.
Література[ред. | ред. код]
- Хан-Магомедов С. О. Архитектура советского авангарда: Книга 1: Проблемы формообразования. Мастера и течения. — М. : Стройиздат, 1996. — 709 с. — ISBN 5-274-02045-3.
|
