Обговорення:Мачтет Григорій Олександрович — Вікіпедія

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 3 серпня 2007 року.

Ця стаття належала до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 1 вересня 2007 року.
Після подальшого обговорення стаття була позбавлена статусу.


Обговорення номінації:

Пропонує: стаття не набрала жодного голосу «проти» при голосуванні на добрі статті.--Ahonc (обг.) 09:21, 17 серпня 2007 (UTC)[відповісти]

  •  За:
  1. --Ahonc (обг.) 09:31, 17 серпня 2007 (UTC)[відповісти]
  2. За. Але наразі маю ряд зауважень. 1) У визначенні стоїть пояснення, чому цього письменника вважають українським. Ліпше це перенести у примітки, а у визначенні вказати лише короткі віхи його життя. 2) вікіфікувати дати і роки (вони важливі у контексті життя і творчості письменника) 3)можливо я придираюся, але мені видається розбиття останнього розділу «В останні роки життя» на ряд малих підрозділів не дуже вдалим, з огляду на те що попередні розділи не поділені. 4) у «літературі» хотілося б бачити твори Мачета (Мачет. ХХХХ. Київ −1999), якщо такі звичайно є. 5) «польську шляхту» матері краще замінити на «шляхту», на неї є посилання (шляхта). -- Alex K 14:24, 18 серпня 2007 (UTC)[відповісти]
  3. Підтримую! --Nestor 21:36, 24 серпня 2007 (UTC)[відповісти]
  4. Як автор статті проголосую в її підтримку. --Amatorov 05:42, 1 вересня 2007 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Особлива думка:
  1. Стаття добра, але інтервікі немає. Може написати стаби в ангійській і російській вікі?-- Alex K 11:16, 17 серпня 2007 (UTC)[відповісти]
    Там є один інтервік.--Ahonc (обг.) 12:33, 17 серпня 2007 (UTC)[відповісти]
    Коли писав, не було.-- Alex K 14:24, 17 серпня 2007 (UTC)[відповісти]

Рішення: стаття визнана вибраною.--Ahonc (обг.) 13:12, 1 вересня 2007 (UTC)[відповісти]

|

  • "свого часу якийсь Мансгед завербувався в армію" - не зовсім зрозуміло. Хто такий Мансгед? Може варто пояснити зразу, що перший варіант призвища Мачтет був Мансгед під котрим, якийсь чоловік записався в армію? --Hillock65 16:59, 24 липня 2007 (UTC)[відповісти]
  • Також про другий шлюб лише є те що він мав двох дітей. Логічне запитання... а дружина? Якщо нічого не відомо, то так і треба написати. --Hillock65 17:10, 24 липня 2007 (UTC)[відповісти]
Врахував Ваші зауваження, вніс правки. Дякую за співпрацю! --Amatorov 19:01, 24 липня 2007 (UTC)[відповісти]
  • А чого Матчет - "російський" письменник? Народився в Україні у сім'ї англійців, навчався в Україні, помер в Україні, спілкувався з українськими письменниками, жив також в Україні за виключенням подорожі до США, в Росії тільки в тюрмі сидів.
Усе так чи майже так, але всі його твори написано російською мовою. Тож літературознавці одностайно класифікують Мачтета як російського письменника. --Amatorov 10:30, 27 липня 2007 (UTC)[відповісти]
Ну і що, що російською писав? Шевченко також писав росіською, а російські літературознавці і Петрарку б собі записали, якби він хоч раз проплив повз болото, на якому Петербург побудовано.— Це написав, але не підписав, користувач OlexiyO (обговореннявнесок).
Без проблем напишу, що Мачтет — український письменник, якщо наведете серйозне джерело, де обґрунтовано, що Мачтет — український письменник. Я таких джерел не знаю, а писати на основі приватних міркувань — порушувати принцип Вікіпедії: жодних оригінальних досліджень. А по-друге, належність письменника до літератури все-таки визначається мовою, а не територією проживання. Ми ж не кажемо, що Шолом-Алейхем (з Переяслава) — український письменник, Анна Ахматова — українська поетеса (народилася в Одесі, вчилася в Києві) і т. д. А ось грузин Рауль Чілачава, який пише українською мовою, — український поет. Росіянин Роберт Третьяков, який писив вірші українською мовою, теж український поет. Питання, звичайно, складне, неоднозначне, дискусійне. Але будь-яка думка, висловлена в основному просторі Вікіпедії, повинна мати міцне джерельне підґрунтя. --Amatorov 13:38, 27 липня 2007 (UTC)[відповісти]
P. S. Таки дещо знайшов: Національна парламентська бібліотека України в календарі знаменних і пам'ятних дат подає Мачтета як українського та російського письменника (очевидно, виходячи з того, що Мачтет чимало писав і на українські теми, хоча і російською мовою). Тож спробую адекватно відобразити цей погляд у статті. --Amatorov 15:15, 27 липня 2007 (UTC)[відповісти]
Яка вам різниця, як і хто його класифікує. Достатьно написати, що він писав російською мовою. Всю інформацію в статті про російських та українських письменників слід прибрати або перенести у примітки.--Oleksii0 05:50, 1 вересня 2007 (UTC)[відповісти]
Оскільки вже двоє радять забрати цю інформацію в примітки, то так і зробив. --Amatorov 06:33, 1 вересня 2007 (UTC)[відповісти]
Стаття дуже добра, її слушно визначили як вибрану, проте шкода, що автор не використав найбільш авторитетне довідкове джерело — Українську літературну енциклопедію. Там в статті про Мачтета (В. Я. Звиняцковський. Мачтет Григорій Олександрович // Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія, 1995, т. 3, с. 323–324) теж зазначено: «український і російський письменник». Наведено думку Павла Житецького (до речі, вчителя Мачтета в Кам’янець-Подільській гімназії), що окремі твори Мачтета «продумані були українською, а написані російською мовою». Нарешті, наводиться посилання на вірш Мачтета українською мовою.
Далі. Газету «Свобода» не зовсім коректно характеризувати як таку, що «видавалася російськими еміґрантами». Насправді її видавав Агапій Гончаренко, ієродиякон і кореспондент Герцена, перший український політичний імміґрант в Сполучених Штатах. Друкувалися в ній статті як російською, так і українською мовами.
Якщо автор статті мешкає в Києві, то до ілюстрацій неважко було б додати світлину будинка № 7 в Десятинному провулку (нібито він ще існує), де Мачтет мешкав у 90-ті роки (див.: Киев. Энциклопедический справочник. Киев: Украинская Советская Энциклопедия, 1986, с. 173).
Розлога стаття про Мачтета є й у довіднику «Русские писатели. 1800–1917» (том, здається, четвертий) — там багато цінної інформації, але в мене його зараз немає, отже точного посилання дати не можу.
Якщо треба, можу ще прислати погляд на Мачтета з сибірського боку — біодовідку з словника:
П. П. Вибе, А. П. Михеев, Н. М. Пугачева. Омский историко-краеведческий словарь. Москва: Отечество, 1994.—See-Saw Itch 17:30, 1 вересня 2007 (UTC)[відповісти]
Дякую за зауваження. Роботу над статтею ще продовжу. УЛЕ не використав, бо маю перші два томи (з радянським духом), тож нічого цікавого від третього тому не чекав. Дякую за підказку — візьму його в університетській бібліотеці. Щодо довідника «Русские писатели. 1800–1917», то знаю і ціную його капітальність, бо знайомий з першим томом (інші дістати проблематично, бо вони вийшли після 1991). Мешкаю не в Києві, тож світлини зробити не зможу. Щодо сибірського погляду, радий буду з ним ознайомитися. --Amatorov 21:29, 3 вересня 2007 (UTC)[відповісти]

Ну ось, маєте:

Н. М. Пугачева. Мачтет Григорий Александрович // П. П. Вибе, А. П. Михеев, Н. М. Пугачева. Омский историко-краеведческий словарь. Москва: Отечество, 1994, с 142 (подаю повністю, без жодних змін, за винятком того, що без застережень розкриваю численні скорочення в тексті).

МАЧТЕТ Григорий Александрович (1852–1901) — писатель-народник. Родился 3 сентября 1852 в городе Луцке Волынской губернии в семье уездного судьи. В 11 лет остался сиротой. За политическую неблагонадежность исключен из Немировской (1865) и из Каменец-Подольской (1868) гимназий. В 1870 сдал экзамен на звание учителя истории и географии уездных училищ. В 1870–72 преподавал в школах Могилева и Каменец-Подольска. В 1872 с целью организации земледельческой коммуны уехал в Северную Америку. После распада коммуны работал грузчиком, каменотесом, батраком на ферме. В Америке начал писать стихи, печатался в русской эмигрантской газете «Свобода», издаваемой в Сан-Франциско. В 1874 вернулся в Санкт-Петербург, написал серию очерков из американской жизни (позднее они вошли в сборник «По белу свету», 1889). Примкнул к движению революционного народничества. 16 августа 1876 арестован за неудачную попытку освобождения народовольцев С. Ф. Ковальчика и П. И. Войнаральского. Находился в заключении в Петропавловской крепости. 1 ноября 1877 сослан в город Шенкурск Архангельской губернии. За побег в 1878 должен был быть сослан в Якутскую область, но местом ссылки определен город Тюкалинск. Прибыл туда в мае 1879, жил под пристальным надзором полиции: не имел права без ведома начальства получать письма и посылки, отлучаться из города. В мае 1888, после неоднократных просьб, переведен в Ишим, где отбывала ссылку его невеста (с 27 июля 1880 — жена) Е. П. Медведева. В Ишиме устраивал любительские спектакли, вопреки запретам, занимался педагогической деятельностью, много и плодотворно работал на литературном поприще. Под псевдонимом печатался в «Сибирской газете», в столичных журналах: «Неделя», «Отечественные записки», «Наблюдатель». В Сибири Мачтет создал цикл произведений «Рассказы из сибирской жизни» (1883–85), основными темами которых были крестьянский мир и сибирская деревня, произвол администрации и жизнь политических ссыльных («В тайге и тундре», «Хроника одного дня в местах не столь отдаленных», «Пустыня и люди»). В сибирской ссылке начал писать роман «И один в поле воин» (1886), раскрывающий драматические судьбы крепостнической державы; повесть «Блудный сын» (1887). В 1884 Мачтет вернулся в Европейскую Россию, без права проживания в Санкт-Петербурге и других городах. Жил в Твери, на Украине, Кавказе. В конце 1900 получил разрешение жить в Санкт-Петербурге. Умер 14 августа 1901 в Ялте. В 1911 в издательстве «Просвещение» было издано полное собрание сочинений Мачтета. Для произведений характерны народническая идеализация крестьянского быта и резкая критика крепостного режима. Мачтет — автор революционной песни «Замучен тяжелой неволей» («Последнее прости»), написанной о погибшем в остроге студенте П. Чернышеве.

———

Творчество ссыльных писателей — участников революционного движения восьмидесятых // Очерки русской литературы Сибири. Новосибирск: Наука, 1982, т. 1, с 463–466;

М. Е. Бударин. Поднимется мститель суровый // Прииртышье мое. Омск: Омское книжное издательство, 1988, с. 181–199;

В. М. Физиков. Проза сибирской ссылки // Снизу вверх. Проза ссыльных писателей-народников. Омск: Омское книжное издательство, 1988, с. 3–29.

Користуйтеся на здоров’я! Тільки майте на увазі, що всі дати за старим стилем.— See-Saw Itch 09:55, 4 вересня 2007 (UTC)[відповісти]

Пам'ять[ред. код]

Якби ще написати у яких містах названо вулиці іменем Мачтета, де стоять йому пам'ятники чи барильєф , меморіальні дошки ... --Tomahiv 17:16, 5 вересня 2007 (UTC)[відповісти]

Недоступне зовнішнє посилання[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 21:10, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Недоступне зовнішнє посилання 2[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 21:10, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Недоступне зовнішнє посилання 3[ред. код]

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

--DixonDBot 21:10, 7 січня 2011 (UTC)[відповісти]