Облога Меца (1870) — Вікіпедія

Облога Меца (1870)
Французько-прусська війна
Капітуляція французьких військ в Меці
Дата19 серпня — 27 жовтня 1870
МісцеМец, Франція
Результат Капітуляція французьких військ
Сторони
 Пруссія
 Королівство Баварія
Франція Франція
Командувачі
Фрідріх Карл Франція Франсуа Ашиль Базен (полон)
Сили
168 000 вояків 180 000 вояків
Втрати
5740 загиблих, 30 000 санітарних втрат 150 000 полонених

Облога Меца (1870) — одна з битв французько-прусської війни 1870—1871 років. Тривала з 19 серпня по 27 жовтня 1870 року і завершилася капітуляцією французької Рейнської армії маршала Базена. Поряд із капітуляцією французької армії під Седаном вважається однією з найбільших військових поразок Франції за всю її історію.

Передумови[ред. | ред. код]

4 серпня 1870 року німецькі війська перейшли французький кордон і в той же день завдали французам поразки в битві при Вейссенбурзі. 6 серпня німці завдали поразки Рейнській армії маршала Мак-Магона у битві при Верті, після чого Рейнська армія почала відхід в напрямі Вердена. 12 серпня Рейнську армію очолив маршал Базен[1], але 16 серпня він був розбитий німцями під Марс-ла-Туром, а 18 серпня — під Гравілоттом. Після цих поразок Базен відвів свою армію до фортеці Мец, де 19 серпня її оточили частини німецьких 1-ї і 2-ї армій. Загальне керівництво облогою Меца здійснював принц Фрідріх Карл.

Облога[ред. | ред. код]

Французьке укріплення в районі Меца

В Меці в оточення потрапило більше 180 тисяч французьких вояків[2]. Мец був добре укріпленою та підготовленою до тривалої облоги фортецею. Маршал Базен обрав пасивну тактику оборони і вирішив чекати підмоги від Шалонської армії маршала Мак-Магона. Шалонська армія дійсно рушила на деблокаду оточених військ, але 1 вересня 1870 року була розгромлена німцями під Седаном і склала зброю.

31 серпня — 1 вересня 1870 року Рейнська армія зробила спробу прорватися з оточення, але у битві при Нуассевілі не змогла прорвати позиції прусських військ і втративши 3,5 тисячі вояків відійшла назад в укріплення Меца. 7 жовтня 1870 року під час битви при Бельвю Базен здійснив другу і останню спробу прориву, яка закінчилася невдачею. Капітуляція Наполеона III під Седаном деморалізувала захисників Меца, до кінця жовтня серед оточених військ почався голод.

Капітуляція Рейнської армії[ред. | ред. код]

27 жовтня 1870 року після переговорів з німецьким командуванням маршал Базен віддав наказ про капітуляцію. Близько 150 тисяч французьких солдатів і офіцерів склали зброю і потрапили в німецький полон[3]. Капітуляція Меца звільнила значні німецькі сили, які були скуті блокадою фортеці. Після капітуляції Мец аж до 1918 року опинився під владою Німеччини. Маршал Базен після війни, у 1873 році, за здачу Меца був засуджений військовим трибуналом до смертної кари, яку потім було замінено на 20 років ув'язнення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. German General Staff (1880). The Franco-German War 1870-71: Part 2; Volume 1. London: Clowes & Sons.
  2. Moltke, H. (1892). The Franco-German War of 1870-71. New York: Harper.
  3. Howard, M. (1991). The Franco-Prussian War: The German Invasion of France 1870–1871. New York: Routledge. ISBN 0-415-26671-8.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Clodfelter, M. (2017). Warfare and Armed Conflicts: A Statistical Encyclopedia of Casualty and Other Figures, 1492—2015 (4th ed.). Jefferson, North Carolina: McFarland. ISBN 978-0786474707.
  • German General Staff (1880). The Franco-German War 1870-71: Part 2; Volume 1. London: Clowes & Sons.
  • Howard, M. (1991). The Franco-Prussian War: The German Invasion of France 1870—1871. New York: Routledge. ISBN 0-415-26671-8.
  • Moltke, H. (1892). The Franco-German War of 1870-71. New York: Harper.