Облігація — Вікіпедія

Ця стаття описує явище з загальносвітового погляду.
Існує стаття, що описує це явище за законодавством України: Облігація підприємства, Облігація місцевої позики, Державна облігація, Іпотечна облігація, Облігації внутрішніх державних позик
.

Облігація (від лат. obligatio — «зобов'язання»)[1] — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення придбавачем грошових коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати першому його номінальну вартість з виплатою певного доходу, чи передати певне майно, надати послуги.

Облігації є одним із найдавніших способів залучення грошових коштів (і, власне, цінних паперів), зокрема з метою покрити дефіцит скарбниці суверена.

Державна облігація УНР 1918 року

Класифікація видів облігацій[ред. | ред. код]

Облігації можна класифікувати за різними ознаками.

Види облігацій за емітентом[ред. | ред. код]

Види облігацій за ступенем забезпеченості[ред. | ред. код]

Види облігацій за розміром купона[ред. | ред. код]

Види облігацій за строком обігу[ред. | ред. код]

  • Комерційні папери
  • Короткострокові
  • Середньострокові
  • Довгострокові
  • Облігації, що відкликаються (Облігації з call-опціоном)
  • Облігації з правом дострокового погашення (Облігації з put- опціоном)
  • Облігації що пролонгуються
  • Безстрокові облігації

Заставна облігація[ред. | ред. код]

Заставна облігація — облігація, що забезпечена заставою будь-якого рухомого майна чи іпотекою нерухомого майна емітента чи третіх осіб. Заставні облігації розрізняються за типом забезпечення.

Закладні під нерухомість[ред. | ред. код]

Фінансування із використанням облігацій, забезпечених закладними під нерухомість, мало широкий вжиток на початку ХХ сторіччя. В той час відбувалося інтенсивне нарощування основних виробничих фондів, та компанії використовували їх як забезпечення. Це було характерно для залізниць, в тому числі для України та Росії. Проте надалі виявилося, що застава нерухомості не страхує інвестора від втрати своїх капіталів в разі банкрутства емітенту. Реалізація такої нерухомості виявилася доволі складним завданням. Надалі більшість корпорацій відмовилася від такого виду забезпечення. В США використовуються в енергетичній та транспортній промисловості.

Забезпечення устаткуванням[ред. | ред. код]

Папери емітуються з метою купівлі устаткування чи машин. Часто використовуються транспортними компаніями (авіаційними та залізничними). При цьому титул власності за майном, що купується, передається довіреній особі, емітент стає власником лише після погашення емісії. У разі припинення поточних платежів по облігаціях, довірена особа продає майно, та ліквідує заборгованість, не вдаючись до банкрутства емітенту. При цьому розмір займу, що погашається перевищує розмір амортизації по забезпеченню, таким чином чим довше облігації в обігу, тим менший за ними ризик.

Забезпечення цінними паперами[ред. | ред. код]

В цьому випадку забезпеченням стають цінні папери, що є в наявності у емітента. При цьому вартість цінних паперів має перевищувати об'єм заборгованості приблизно на 30 %. Такі облігації емітуються доволі рідко. Зазвичай об'єктами застави виступають паперами дочірніх підприємств.

Забезпечення пулом іпотечних кредитів[ред. | ред. код]

Цей вид облігацій випускається під забезпечення вже виданих іпотечних кредитів. Проходить це таким чином: фінансова організація видає кредити під нерухомість, після чого емітує облігації, забезпеченням яких виступають платежі за цими кредитами. Фактично це варіант сек'юрітизації заборгованості.

В Україні такі облігації випускаються як Іпотечні облігації.

Забезпечення іншими активами[ред. | ред. код]

Цей тип облігацій також є прикладом сек'юрітизації заборгованості. Забезпеченням за такими облігаціями стають очікувані фінансові потоки, частіше за все це платежі за виданими кредитами. Типовий приклад: банк або інша фінансова компанія видає кредит. Після чого такі кредити з'єднують у пул, та вкладають в спеціально створений трастовий фонд. Цей фонд емітує облігації, забезпеченням яких виступають майбутні платежі в фонд за виданими кредитами.

Цей тип облігацій часто використовується в країнах Латинської Америки.

Література[ред. | ред. код]

  • Павлов, В. І., І. І. Пилипенко, І. В. Кривовязюк. «Цінні папери в Україні: Навчальний посібник.–Видання 2-ге, доповнене.» К.: Кондор (2004): 400.
  • Пилипенко, І. І., О. П. Жук. Цінні папери в Україні: навчальний посібник. ІВЦ Держкомстату України, 2001.
  • Лялин С. В. Корпоративные облигации: мировой опыт и российские перспективы. — М.: ООО «ДЭКС-ПРЕСС», 2002
  • Рынок облигаций: Анализ и стратегии/ Фрэнк Дж. Фабоцци; Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2005.
  • Лялин С. В. Корпоративные облигации: мировой опыт и российские перспективы. — М.: ООО «ДЭКС-ПРЕСС», 2002
  • Рынок облигаций: Анализ и стратегии/ Фрэнк Дж. Фабоцци; Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2005.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. В англомовних країнах питомі два відповідники: bond — «довгострокова облігація» та note — «короткострокова облігація».