Обстріли Львова та області (з 2022) — Вікіпедія

Ця стаття висвітлює поточний збройний конфлікт.
Поки події розвиваються, інформація може швидко змінюватися і лишатися непідтвердженою.
Обстріли Львова
Російське вторгнення в Україну (2022)
Руйнування будинку у торцевій частині ЖК «Міські будинки» унаслідок російського обстрілу 6 липня 2023 року
Руйнування будинку у торцевій частині ЖК «Міські будинки» унаслідок російського обстрілу 6 липня 2023 року

Руйнування будинку у торцевій частині ЖК «Міські будинки» унаслідок російського обстрілу 6 липня 2023 року
Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′56″ сх. д. / 49.84250000002777625° пн. ш. 24.03222222225000237° сх. д. / 49.84250000002777625; 24.03222222225000237
Дата: 24 лютого 2022 —
Місце: Львів та Львівська область
Результат:
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Військові формування
Збройні сили Російської Федерації Збройні сили України

Сили Територіальної Оборони

Втрати
35 загиблих
138 поранених
24 мирних жителів загинуло та 128 поранено

Обстріли Львова та Львівської області розпочалися після початку вторгнення Росії в Україну. У березні 2022 році обстріляними були Львівський державний авіаційно-ремонтний завод, Львівський бронетанковий завод та нафтобаза у березні 2022 року[⇨]. У квітні ракета влучила у станцію технічного огляду автомобілів, через що загинуло 7 людей. Восени 2022 року відбувалися атаки на енергетичні об'єкти, через що постачання зв'язку, електроенергії та води відбувалося не регулярно[⇨].

У березні 2023 року ракета впала на житлову зону в селі Велика Вільшаниця, через що загинуло 5 людей[⇨]. У червні 2023 року місто було вперше атаковане дронами Shahed 136[⇨], а 6 липня сталась «найбільша атака на цивільну інфраструктуру міста» за словами Андрія Садового; через влучання 3 ракет загинуло 10 людей та пошкоджено більше десятка будинків цивільної інфраструктури[⇨]. У серпні та вересні 2023 року була атакована місцевість Сигнівка: 15 серпня уламки ракет спричинили пожежу житлових будинків[⇨], а 19 вересня камікадзе-дрони впали на складські приміщення, через що загинула одна людина[⇨]. 29 грудня 2023 через влучання дронів та ракет сталося кілька влучань у місті та області, зокрема у районі Сихів, через що було пошкоджено більше десятка будинків та загинула 1 людина[⇨].

1 січня 2024 року уламками безпілотників був знищений музей Шухевича та пошкоджений корпус університету природокористування[⇨]. У лютому було влучання у промисловий обʼєкт Дрогобича, без постраждалих, та була пошкоджена трансформаторна підстанція у Франківському районі Львова і пошкоджені оточуючі будинки, троє людей зазнали поранень.

Хронологія[ред. | ред. код]

2022[ред. | ред. код]

Лютий[ред. | ред. код]

24 лютого на Львівщині ворожі війська атакували три військові частини — у Бродах, Новому Калинові та Кам'янці-Бузькій близько 07:30[1].

Березень[ред. | ред. код]

Докладніше: Атака на Яворівську військову базу

Зранку 13 березня російські війська з акваторії Чорного та Азовського морів здійснили авіаудар по Яворівському військовому полігону. Літаки піднялися з авіабази «Енгельс-2» в Саратовській області. Загалом вони випустили більше 30 ракет, 8 з яких влучили у Яворівський військовий полігон. Внаслідок цього загинуло 64 особи, ще понад 20 зникло без вісти[2]. У коригуванні вогню підозрюють 71-річний львів’янина, майора КДБ у відставці з 1990 року, колишнього керівника «Російського товариства імені О. Пушкіна» Олександра Косторного, над ним триває суд[3].

Пожежа на нафтобазі 26–27 березня 2022 року

Зранку 18 березня окупаційні війська випустили 6 ракет Х-555 в бік Львова, цілячись в Львівський державний авіаційно-ремонтний завод[4]. 2 ракети були перехоплені та знищені силами ППО України, інші 4 зруйнували будівлю заводу[5]. Внаслідок обстрілу отримала поранення одна особа[6].

Близько 16:30 години 26 березня російські війська завдали ракетного удару по нафтобазі у місцевості Великі Кривчиці, загалом було зафіксовано 3 вибухи[7]. Внаслідок удару здійнялася пожежа[8], однак пошкоджень житлових кварталів чи інших об'єктів не було. Зі слів голови Львівської ОВА Максима Козицького, за попередніми даними постраждали 5 осіб[9].

Згодом о 20 годині був здійснений ще один ракетний обстріл по Львівському бронетанковому заводу, результатом якого стали «досить серйозні руйнування»[10]. Андрій Садовий повідомив, що в одній зі шкіл поблизу місця удару ударною хвилею розбиті вікна[11]. Постраждалих немає. Згодом стало відомо, що по кожному з об'єктів влучили по 2 ракети[10], однак командування Повітряних сил ЗСУ каже про 6 ракет, випущених по Львову[12].

Така активність російських військ пов'язується з промовою Президента США Джо Байдена у сусідній Польщі, яка відбулася одразу після ракетних ударів[12].

Війська Протиповітряної оборони України 28 березня збили три ворожі ракети у Золочівському районі[13].

Квітень[ред. | ред. код]

Винищувачі окупантів 5 квітня намагались обстріляти об'єкти цивільної інфраструктури Львівської області із території Білорусі, однак сили ППО збили дві ракети у місті Радехів[14].

Зранку 16 квітня окупанти завдали ракетних ударів по Львівській області з літаків Су-35, що злетіли з аеродрому Барановичі з території Білорусі. Підрозділи зенітних ракетних військ Повітряного командування «Захід» Повітряних сил ЗСУ знищили чотири крилаті ракети[15].

Пожежа на станції технічного обслуговування 18 квітня

Зранку 18 квітня 2022 року за інформацією Повітряного командування «Захід» відбулося чотири ракетні удари по Львову, з них три удари по об'єктах військової інфраструктури, один — по шиномонтажу. Внаслідок влучання сталися пожежі, об'єкти зазнали суттєвих пошкоджень. За даними голови Львівської ОВА Максима Козицького, загинуло 7 людей, а 11 людей, серед яких дитина, мають поранення[16][17].

На станції технічного обслуговування внаслідок вибуху ракети було пошкоджено або знищено близько 40 автомобілів[18]. В момент удару тут працювало 20 людей, четверо із них загинули, троє отримали осколкові поранення, один — в тяжкому стані[19].

Ракета пошкодила всю територію СТО — автомобілі і будівлі; від ударної хвилі повилітали двері, вікна, лобові вікна в автомобілях, фари, охоронна будка. Пожежа, яка спалахнула, перекинулася на шини, через що весь район був охоплений чорним димом[19].

За даними керівника Львівської ОВА Максима Козицького «Попередньо встановлено, що ракети по Львову були випущені з літаків, які летіли з Каспійського напрямку.» Цілком імовірно, що насправді ціллю була не СТО, а залізничний вокзал[20].

Згодом, після ракетного обстрілу у Львові, прозвучала друга сирена тривоги, зі слів Козицького, небезпека була зі сторони Чорного моря, але ракети не долетіли[20].

25 квітня близько 08:30 була обстріляна тягова підстанція залізничної станції «Красне»[21].

Травень[ред. | ред. код]

3 травня був обстріляний Львів. Міський голова Андрій Садовий заявив, що відомо щонайменше про 5 вибухів, у місті пошкоджені три електропідстанції, в частині міста почалися перебої з електро- та водопостачанням[22]. 2 людини отримали поранення.

15 травня у об'єкт військової інфраструктури у Яворівському районі за 15 км від Польщі влучили 4 ракети. Ще 2 ракети збила ППО. Ракети були запущені з акваторії Чорного моря, імовірно з підводних човнів[23].

17 травня було потрапляння ракети по залізничній інфраструктурі у Яворівському районі[24]. Три крилаті ракети було знищено підрозділами ППО. У Львові було чути вибухи, але жодна ракета у місті не приземлилась.

Червень[ред. | ред. код]

1 червня відбувся обстріл залізничної інфраструктури у Стрийському районі. Отримали поранення 5 осіб[25].

14 червня війська Протиповітряної оборони України збили ракету над Золочівським районом, уламками пошкоджено 26 будинків, найбільше — цегельний завод[26]. Поранення отримали 6 осіб[27].

25 червня у Яворівському районі ворог завдав ракетного удару по військовому об'єкту. ППО вдалося збити дві крилаті ракети, чотири влучили в ціль[28]. Внаслідок ракетного удару четверо постраждалих.

Серпень[ред. | ред. код]

Ввечері 2 серпня Львівська ОВА повідомила про вибухи в Радехові[29]. Згодом стало відомо, що ціллю була військова частина у Червоноградському районі, а Командування повітряних сил ЗСУ уточнило, що російською ракетою був уражений зенітно-ракетний комплекс[30].

Жовтень[ред. | ред. код]

Докладніше: Масований ракетний обстріл України 10 жовтня 2022

10 жовтня по Львівській області було запущено 15 ракет, 7 з яких вдалося збити силам ППО.[31] Цілями ракет, що залишися стали об'єкти критичної інфраструктури міста[32], російські ЗМІ повідомляли, що однією з цілей атаки могла бути Львівська ТЕЦ-1[33]. Майже все місто залишилося без електро- та водопостачання, а також мало проблеми із мобільним зв'язком[34]. На ранок наступного дня електропостачання відновили майже всюди[35].

11 жовтня були завдані 3 удари по енергетичній інфраструктурі Львова через що 30 % міста, найбільше у Сихівському та Франківському районах, залишилилось без електропостачання[36]. Поранення отримала 1 людина.

13 жовтня по території Львівської області випустили 6 ракет, 4 з яких вдалось збити силам ППО[37]. Цілями 2 ракет, що залишилися став військовий об'єкт у Золочівському районі.

22 жовтня над Львівщиною було збито кілька російських ракет[38].

Листопад[ред. | ред. код]

4 листопада над Львівщиною збили дрон-камікадзе Shahed 136[39].

Гасіння пожежі, яка виникла у наслідок обстрілу 15 листопада у Львівській області

15 листопада відбувся наймаштабніший обстріл всієї території України. Львівщину атакували понад 10 російських ракет, більшість з яких збили сили ППО[40]. Ті, що залишись влучили у 3 «об'єкти критичної інфраструктури». 80 % Львова, а також частина Яворівського, Золочівського та Червоноградського районів залишилися без світла та опалення[40]. Були перебої зі з'язком, мобільним інтернетом та водопостачанням. У результаті обстрілу з важким пораненням госпіталізували одну людину.

23 листопада, після оголошення масштабної повітряної тривоги на всій території України, було зафіксовано два ракетних удари по елекропідстанції у Львівскій області. Станом на 15:07, Львів був повністю знеструмлений, було відсутнє опалення та постачання води[41]. Без електроенергії залишились також Яворівський та Червоноградський райони. Приблизно 1.5 млн людей залишились без світла. У Львові, трамваї та тролейбуси тимчасово не курсували. 70 % світлофорів у місті — не працювало. На території міста Львова влучань ракет не зафіксовано. За даними голови Львіської ОВА, Максима Козицького, на Львівщину преліто загалом 5 ракет, три з яких успішно збили сили ППО.

Грудень[ред. | ред. код]

29 грудня частину ракет, які запустив ворог, на Львівщині збили[42]. Зокрема, збили російську ракету над територією Пустомитівської громади.

По Львівській області ворог випустив 6 ракет, з них 4 збили сили ППО. Сили ППО знищили 70 % ракет, які летіли над Львівщиною. Є два попадання в електропідстанцію.

2023[ред. | ред. код]

Січень[ред. | ред. код]

14 січня сталося влучання в об'єкт енергетичної інфраструктури у Львівській області через що сталась пожежа[43]. Сили ПВК «Захід» збили одну ракету.

Лютий[ред. | ред. код]

10 лютого була здійснена чергова ракетна атаку на Львівщину. Сили ППО збили над областю дев'ять ракет, однак були і влучання. Одна ракета потрапила в об'єкт енергетичної інфраструктури, ще одна впала поруч з автобусною зупинкою у селі на Золочівщині і не здетонувала[44]. Ще одна впала неподалік санаторію у Львівському районі. Вибуховою хвилею у будинку вибило частину вікон.

16 лютого уночі одразу три російські ракети влучили в об'єкт не енергечної інфраструктури на Дрогобиччині[45]. Пожежу, яка виникла, ліквідували. На сусідній вулиці зруйнувалася стіна магазину, а в гімназії поруч вибило вікна, без постраждалих[46].

Березень[ред. | ред. код]

ДСНС ліквідовує наслідки удару 9 березня

9 березня під час масованого ракетоного удару по території України, одна російська ракета впала на житлову зону в селі Велика Вільшаниця Золочівського району[47]. Пожежа, що утворилась, знищила три житлові будинки, три автомобілі, гараж і кілька господарських будівель. Загинуло 5 людей[48].

18 березня Львівщину атакувало шість дронів-камікадзе типу Shahed 136. Три збили сили ППО. Ще три безпілотники влучили в нежитлові приміщення у Яворівському районі[49].

Травень[ред. | ред. код]

19 травня ПвК «Захід» знищили над Львівщиною 5 бойових дронів[50]. Через падіння уламків був частково знеструмлений 1 населений пункт[51]. 25 травня в область долетіло 10 дронів, всі з яких збили[52].

29 травня над Золочівським районом було збито ракету[53]. Від уламків згоріла господарська будівля та трактор.

Червень[ред. | ред. код]

Зранку 20 червня у Львові сталося 3 влучання в «об'єкт критичної інфраструктури» дронами Shahed 136. Було чути роботу стрілецької зброї[54]. Через влучання була перекрита вулиця Вітовського та зазнали змін троє трамвайних маршрутів[55]. Згодом голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що місці влучання виникла пожежа, було «пошкоджене перекриття між поверхами, вибиті вікна», однак постраждалих не було[56].

Липень[ред. | ред. код]

Аварійно-рятувальні та пошукові роботи у зруйнованому Росією будинку у Львові 6 липня

6 липня, Львів зазнав чергової ракетної атаки. 7 з 10 ракет типу Калібр були збиті ППО, обламки яких впали у Золочівському та Львівському районах[57], інші потрапили у різні об'єкти на території міста[58]. Приліт стався у «об'єкт критичної інфраструктури» та житловий будинок на вулиці Стрийській[59]. Внаслідок удару по багатоповерхівці, загинуло 10 людей, 42 отримали поранення, серед них — три дитини[60], 7 людей було врятовано та 64 евакуйовано[61]. Були пошкоджені 50 квартир, 50 автомобілів, офісний центр, електропідстанція, школи та гуртожитки Львівської політехніки[62]. Андрій Садовий назвав влучання «найбільшою атакою на цивільну інфраструктуру міста від початку повномасштабного вторгнення»[63]. У місті оголосили дводенну жалобу[61]. 10 укриттів було зачинено під час повітряної тривоги через що відкрили кримінальне провадження[64]. 100 мільйонів було виділено на ліквідацію наслідків обстрілу[65].

Серпень[ред. | ред. код]

15 серпня близько 4:55 був нанесений ракетний удар по Львову та області, пошкоджено понад 120 житлових приміщень, поранено 15 людей[66][67]. Через атаку була перекрита вулиця Ряшівська. Уламки пошкодили будинки у селах Ставчани та Суховоля[68].

Вересень[ред. | ред. код]

Рано зранку 19 вересня 18 дронів типу Shahed 136 намагались атакувати місто. BBC News Ukrainian повідомила, що дрони пролітали низько над історичним центром Львова та, зокрема, площею Ринок[69]. За даними влади, 15 дронів вдалось збити, однак 3 інші впали на складські приміщення благодійної організації Карітас-Спес Україна та виробника вікон Fakro на вулиці Городоцькій[70], частину якої перекрили[71]. Загинув один працівник складу, ще 2 отримали поранення[72].

Зранку 21 вересня було завдано 3 ракетних ударів по промислових об'єктах Дрогобича[73].

Листопад[ред. | ред. код]

3 листопада Львівську область було атаковано 16-ма безпілотниками. Максим Козицький повідомив про загрозу влучань у Львові, Яворові, Стрию та Моршині[74]. Згодом було повідомлено, що незважаючи на зусилля ППО, відбулось 5 влучань в «об'єкт критичної інфраструктури»[75].

Грудень[ред. | ред. код]

Пошкодження внаслідок ракетного удару на Сихову 29 грудня

В ніч на 29 грудня близько 4:17 ранку, Львівська область була атакована 14 безпілотниками, з яких 8 було знищено. Сталось 2 влучання в місті[76], зокрема в одному з підприємств Львова. Однак вже о 7 ранку, 15 далекобійних ракет різних типів атакували місто та область знову. 10 ракет було збито, однак сталось 2 влучання на території міста[77], а тому числі у багатоповерхівку на вулиці Хоткевича. Поруч було пошкоджено 10 інших житлових будинків, в тому числі 3 навчальні заклади розташовані поруч: ліцей «Оріяна» та інші[78]. Один чоловік загинув, 19 людей отримали поранення[79]. Місто виділило 35 млн грн на ліквідацію пошкоджень[80]. Також за результатами ракетного удару, у Дрогобицькому районі сталось влучання у інфраструктурний об'єкт, а у Стрийському та Львівському районах впали уламки від роботи ППО. В результаті ракетної атаки на Львівщину загинув колишній баскетболіст Віктор Кобзистий[81].

2024[ред. | ред. код]

Січень[ред. | ред. код]

Пожежники гасять палаючий музей Шухевича, внаслідок атаки 1 січня

1 січня внаслідок атаки БпЛА Шахед-136, уламками було знищено меморіальний музей Романа Шухевича у місцевості Білогорща[82] та пошкоджено дах головного корпусу Львівського національного університету природокористування в Дублянах, без людських жертв[83].

Лютий[ред. | ред. код]

7 лютого у Дрогобичі відбулося влучання у промисловий об'єкт, без жертв[84]. У одному з сіл Миколаївської громади було знайдено уламки ракети, яка не задетонувала[85].

15 лютого внаслідок ракетної атаки була зазнала руйнувань трансформаторна підстанція у Франківському районі міста[86]. Вибуховою хвилею від ракети, що впала в землю, було пошкоджено 19 житлових будинків, дитячий садочкок №165, ліцей №45[ru] та приватна Школа вільних та небайдужих. 3 людини отримали поранення[87].

Березень

22 березня внаслідок атаки БпЛА Shahed 136 відбулося влучання в обʼєкт енергетичної інфраструктури у Стрийському районі, без постраждалих[88].

24 березня відбулися повторні атаки на Стрийський район, вночі та вранці за допомогою БпЛА та ракет[89]. У першій атаці летіло близько 20 ракет і 7 шахедів по обʼєктах критичної інфраструктури. Через декілька годин росіяни цілили у тому ж напрямку ракетами Х-47М2 «Кинджал», попередньо відомо про два влучання у той самий обʼєкт критичної інфраструктури, в який окупанти цілилися вночі. Вогнеборців, які гасили пожежу, вчасно попередили про атаку, вони встигли переміститися у безпечне місце. Про постраждалих у атаках відомо не було[90][91][92]. Згодом стало відомо про пошкодження наземної інфраструктури газового сховища «Нафтогазу» внаслідок атак[93][94].

Під час вибухів у Львівській області 29 березня представники Повітряного командування Захід знищили всі 11 ударних безпілотників Shahed-136/131.

Дві аеробалістичні ракети Х-47М Кинджал, на жаль, збити не вдалось.

У ніч на неділю 31 березня ворог вчергове атакував Україну, зокрема і Львівську область. На жаль не обійшлося без людських жертв. Про наслідки атаки повідомив очільник Львівської обласної (військової) адміністрації Максим Козицький.

«Під час повітряної тривоги, яка тривала з 05:01 по 06:27, ворог атакував крилатими ракетами той самий обʼєкт критичної інфраструктури на Львівщині, який був його ціллю 24 та 29 березня», - повідомив голова ОВА

За його словами зруйнована адмінбудівля. Була пожежа.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Поблизу Львова обстріляли військові частини, аеропорт - під посиленою охороною. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 18 квітня 2022.
  2. ↑ Від ракетного удару по Яворівському полігону загинули 64 бійці. Ще десятки досі вважаються зниклими безвісти. babel.ua (укр.). 24 листопада 2023. Процитовано 25 березня 2024.
  3. ↑ sudreport (6 травня 2023). Обстріл Яворівського полігону. Як “грибник” Косторний роками служив російській пропаганді. Судовий репортер (укр.). Процитовано 25 березня 2024.
  4. ↑ Zaxid.net. Росіяни завдали ракетного удару по західній околиці Львова. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 26 березня 2022.
  5. ↑ ​У Львові ракетним ударом знищено будівлю авіаремонтного заводу. LB.ua. Процитовано 26 березня 2022.
  6. ↑ Внаслідок ранкового обстрілу Львова поранено одну людину. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 26 березня 2022.
  7. ↑ Росіяни обстріляли Львів: три потужних вибухи. LIGA (укр.). 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  8. ↑ У Львові внаслідок ворожого обстрілу горить промисловий об'єкт, де зберігається паливо. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 26 березня 2022.
  9. ↑ Війська РФ завдали два ракетних удари по Львову: постраждали п'ять людей, — голова Львівської ОВА Козицький. censor.net. 25 березня 2022.
  10. ↑ а б Російські ракети пошкодили об'єкти критичної інфраструктури Львова: нафтобазу та завод. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 26 березня 2022.
  11. ↑ У ЛЬВОВІ ЗНОВУ ПРОЛУНАЛИ ВИБУХИ: САДОВИЙ ПОВІДОМИВ ПОДРОБИЦІ (ОНОВЛЕНО). www.5.ua.
  12. ↑ а б ЗСУ: "Ракетний обстріл Львова – це промовистий ляпас президенту США". LB.ua. Процитовано 26 березня 2022.
  13. ↑ Українська ППО збила три ворожі ракети над Львівщиною. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2022.
  14. ↑ Окупанти намагалися вдарити крилатими ракетами по цивільних об’єктах Львівщини. Еспресо.Захід. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 7 квітня 2022.
  15. ↑ Zaxid.net. Сили ППО збили на Львівщині чотири російські ракети. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 16 квітня 2022.
  16. ↑ Львів обстріляли ракетами. Що відомо. BBC News Україна (укр.). Процитовано 18 квітня 2022.
  17. ↑ Кількість загиблих через ракетний обстріл Львова зросла до 7 людей. babel.ua (укр.). Процитовано 18 квітня 2022.
  18. ↑ Кількість постраждалих унаслідок обстрілу Львова зросла до 11 осіб. Укрінформ. 18 квітня 2022.
  19. ↑ а б На львівській СТО внаслідок удару російської ракети загинули четверо працівників. Укрінформ. 18 квітня 2022.
  20. ↑ а б Перша атака рф по Львову була з Каспію, другий запуск з Чорного моря відбили. Укрінформ. 18 квітня 2022.
  21. ↑ Ракетні удари по Львівщині: горить тягова підстанція станції “Красне”. Українська правда (укр.). Процитовано 4 травня 2022.
  22. ↑ Внаслідок ракетного удару по Львову пошкоджені три електричні підстанції. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2022.
  23. ↑ Чотири російські ракети повністю зруйнували військовий об'єкт на Львівщині. Укрінформ. 15 травня 2022.
  24. ↑ Zaxid.net. Росіяни знову вдарили крилатими ракетами по Львівщині. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 15 червня 2022.
  25. ↑ Обстріл Львівської області: відомо про щонайменше п'ятьох постраждалих. Апостроф (укр.). Процитовано 15 червня 2022.
  26. ↑ "Мене збило хвилею": очевидці та потерпілі розповіли про ракетний удар у Золочеві (ВІДЕО). ПІК. Процитовано 9 березня 2023.
  27. ↑ Кількість постраждалих від уламків ракети у Золочеві зросла до шести. Варіанти (укр.). Процитовано 15 червня 2022.
  28. ↑ Ворог завдав ракетного удару по військовому об'єкту на Яворівщині, четверо поранених. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 2 серпня 2022.
  29. ↑ Львівська ОВА повідомляє про вибухи в Радехові. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.
  30. ↑ Окупанти завдали ракетного удару по Львівщині. Громадське радіо (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.
  31. ↑ Масований ракетний удар Росії по Львівщині: запущено 15 ракет
  32. ↑ Мер: у Львові – вибух на об’єкті критичної інфраструктури, частина міста без електрики. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 жовтня 2022.
  33. ↑ Какие энергетические объекты поразила российская армия на Украине: список. Репортёр (рос.). Процитовано 11 жовтня 2022.
  34. ↑ 90% Львова без електропостачання, трамваї і тролейбуси не курсують. Економічна правда (укр.). Процитовано 11 жовтня 2022.
  35. ↑ Електропостачання у Львові відновили майже на 100%. lviv.vgorode.ua (ua) . Процитовано 11 жовтня 2022.
  36. ↑ Ракетний обстріл Львова: відомо про постраждалого. 24 Канал (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
  37. ↑ На Львівщині – приліт: окупанти влучили у військовий об’єкт. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
  38. ↑ На Львівщині впала частина збитих ракет Повітряним командуванням "Захід". 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
  39. ↑ Над Львівщиною збили «Шахід», - Максим Козицький. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). Процитовано 9 листопада 2022.
  40. ↑ а б Zaxid.net. Росіяни здійснили ракетну атаку на Львівщину. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 17 листопада 2022.
  41. ↑ Весь Львів без електроенергії — мер. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 23 листопада 2022.
  42. ↑ Zaxid.net. Росіяни знову атакували ракетами Львів та область. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 9 березня 2023.
  43. ↑ Стали відомі подробиці пакетного удару по Львівській області 14 січня. lviv.vgorode.ua (ua) . Процитовано 16 лютого 2023.
  44. ↑ Стали відомі наслідки ракетного обстрілу Львівщини 10 лютого. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). Процитовано 16 лютого 2023.
  45. ↑ Три ракети влучили в об‘єкт інфраструктури: деталі нічного обстрілу Львівщини. Слово і Діло (укр.). Процитовано 16 лютого 2023.
  46. ↑ Через нічні ракетні удари на дистанційне навчання пішла місцева гімназія. Дрогобич.City (укр.). Процитовано 16 лютого 2023.
  47. ↑ На Львівщині російська ракета впала на житлові будинки: відомо про чотирьох загиблих (ВІДЕО). ПІК. Процитовано 9 березня 2023.
  48. ↑ Новини Львова: Цієї ночі рашисти завдали ракетного удару по Львівщині, загинуло 5 осіб. Гал-інфо. Процитовано 9 березня 2023.
  49. ↑ Вночі Львівщину атакували 6 дронів-камікадзе типу Shahed 136. loda.gov.ua.
  50. ↑ ППО на Львівщині знищила п’ять дронів Shahed. www.ukrinform.ua (укр.). 19 травня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  51. ↑ На Львівщині через падіння уламків безпілотника частково знеструмлено населений пункт — Міненерго. LVIV.MEDIA (укр.). 19 травня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  52. ↑ На заході України збили 22 «Шахеди». portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 8 червня 2023.
  53. ↑ Над Львівщиною 29 травня збили ракету: що відомо ДОПОВНЕНО.
  54. ↑ Нічна атака: у Львові є влучання (ВІДЕО). Leopolis.news (англ.). 20 червня 2023. Процитовано 22 червня 2023.
  55. ↑ Вибух у Львові спричинив зміни трамвайних маршрутів. DailyLviv.com (укр.). 20 червня 2023. Процитовано 22 червня 2023.
  56. ↑ У Львові було три влучання у критично важливий об’єкт − голова ОВА. www.pravda.com.ua. Процитовано 22 червня 2023.
  57. ↑ Уламки ракет впали в Львівському та Золочівському районах. Варіанти (укр.). Процитовано 6 липня 2023.
  58. ↑ Росія атакувала Львів "Калібрами", повітряні сили знищили 7 із 10 ракет. LB.ua. 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
  59. ↑ Удар по Львову: мешканець будинку на Стрийській розповів про перші хвилини і показав фото. Апостроф (укр.). Процитовано 6 липня 2023.
  60. ↑ За останніми даними, загинули 10 людей, 42 - поранені, серед них - три дитини. BBC News Україна (укр.). Процитовано 7 липня 2023.
  61. ↑ а б У Львові оголосили дводенну жалобу за загиблими від ракетного удару. www.ukrinform.ua (укр.). 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
  62. ↑ Львів зазнав найбільшої атаки на цивільну інфраструктуру. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 6 липня 2023.
  63. ↑ Свобода, Радіо. «Найбільша атака» на Львів: наслідки влучання російських ракет у центр міста (фотогалерея). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 липня 2023.
  64. ↑ Zaxid.net (6 липня 2023). Поліція відкрила справу через зачинені укриття під час ракетного удару у Львові. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 6 липня 2023.
  65. ↑ У Львові виділять 100 мільйонів на відновлення зруйнованих помешкань. www.ukrinform.ua (укр.). 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
  66. ↑ Ракетний удар по Львову та області: що обстріляли окупанти та які наслідки (відео). ТСН.ua (укр.). 15 серпня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  67. ↑ Львів: наслідки російської ракетної атаки (фотосвідчення). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 21 серпня 2023.
  68. ↑ Мешканка Суховолі розповіла про ракетний удар РФ, від якого її будинок посікло уламками. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.
  69. ↑ Атака Росії на Львів. Є загиблий і руйнування, "Шахеди" летіли просто над площею Ринок. BBC News Україна (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.
  70. ↑ Zaxid.net (19 вересня 2023). Росіяни влучили по польському заводу з виготовлення вікон у Львові. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.
  71. ↑ У Львові через ворожу атаку перекрита вулиця та зміни в русі тролейбуса. Оновлено. tvoemisto.tv. Процитовано 19 вересня 2023.
  72. ↑ Zaxid.net (19 вересня 2023). На зруйнованих дронами складах у Львові знайшли тіло загиблого. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.
  73. ↑ Ворог тричі вдарив ракетами по Дрогобичу, – ОВА. LB.ua. 21 вересня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  74. ↑ Нічна атака дронів: на Львівщині працювала ППО. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 4 листопада 2023.
  75. ↑ Шахеди вдарили по об’єкту критичної інфраструктури на Львівщині - ОДА. Економічна правда (укр.). Процитовано 4 листопада 2023.
  76. ↑ У Львові є два влучання «шахедів». Варта 1 (укр.). 29 грудня 2023. Процитовано 29 грудня 2023.
  77. ↑ Zaxid.net (29 грудня 2023). Внаслідок ракетного обстрілу Львова загинула одна людина. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 29 грудня 2023.
  78. ↑ Найбільше пошкоджений корпус початкової школи — директорка ліцею "Оріяна" у Львові. suspilne.media.
  79. ↑ Кількість постраждалих від обстрілів Львова зросла до 19. city-adm.lviv.ua.
  80. ↑ Обстріл Львова: місто виділить 35 млн грн на компенсації для мешканців будинків. Leopolis.news (англ.). 29 грудня 2023. Процитовано 29 грудня 2023.
  81. ↑ Під час масованого обстрілу Львова загинув баскетболіст Віктор Кобзистий: що про нього відомо. 24 Канал (укр.). 29 грудня 2023. Процитовано 29 грудня 2023.
  82. ↑ Удар по Львову: експонати з музею Шухевича були в безпеці, але будівля повністю зруйнована
  83. ↑ Ліквідація наслідків російського удару по Дублянах. Що зроблено. DailyLviv.com (укр.). 2 січня 2024. Процитовано 3 січня 2024.
  84. ↑ Російські ракети влучили у промисловий об’єкт у Дрогобичі, – ОВА. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 8 лютого 2024.
  85. ↑ На Львівщині виявили уламки ракети, яка не задетонувала. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 8 лютого 2024.
  86. ↑ Ракетний удар по Львову: пошкоджено об'єкти енергетики. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 15 лютого 2024.
  87. ↑ У Львові є влучання в об'єкт інфраструктури та пошкоджені житлові будинки: є травмовані ДОПОВНЕНО. suspilne.media.
  88. ↑ Росіяни атакували Львівщину "шахедами": є влучання.
  89. ↑ Атака на Стрий Львівської області — по місту летять ракети й шахеди.
  90. ↑ Стрий під атакою: вибухи у Львівській області.
  91. ↑ Ракети вдарили по Києву, Львову і Стрию, було чути вибухи: масована атака Росії з Ту-95 і кинджалами. BBC News Україна (укр.). 24 березня 2024. Процитовано 24 березня 2024.
  92. ↑ На Львівщині понад 10 годин гасили пожежу на атакованому РФ об’єкті інфраструктури. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 24 березня 2024.
  93. ↑ Свобода, Радіо (24 березня 2024). Влада підтвердила удар РФ «Кинджалами» по Львівщині. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 25 березня 2024.
  94. ↑ Росіяни пошкодили наземну інфраструктуру газового сховища “Нафтогазу”. Економічна правда (укр.). Процитовано 25 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обстріли_Львова_та_області_(з_2022)&oldid=42236437