Обійдені ядра — Вікіпедія

Обі́йдені я́дра — бідні на нейтрони (відповідно — багаті на протони) стабільні ядра важких елементів, починаючи з селену, які не можуть бути синтезовані шляхом s-процесу та r-процесу[1]. До обійдених також належать і нестабільні ядра з великою тривалістю життя (наприклад, ядро 138La з періодом напіврозпаду 3,28×1011 років).

Назву «обійдені» ці ядра отримали тому, що послідовність синтезу у s- та r-процесах «обходить» ці ядра. Обійдені ядра можуть утворюватися в інших реакціях, зокрема, в реакціях сколювання або в реакціях захоплення протонів (p-процес, rp-процес), але відповідні ізотопи мають поширеність на 2—3 порядки меншу.

Частина схеми процесів нуклеосинтезу, що охоплює елементи з масовим числом від 120 до 139 (від Стибію до Лантану). Деякі ізотопи утворюються в кількох процесах.
Обійдені ядра показано жовтим.

До обійдених ядер належать[2]:

  1. 74Se
  2. 78Kr
  3. 84Sr
  4. 90Mo
  5. 96Ru
  6. 98Ru
  7. 102Pd
  8. 106Cd
  9. 108Cd
  10. 112Sn
  11. 113In
  12. 114Sn
  13. 115Sn
  14. 120Te
  15. 124Xe
  16. 126Xe
  17. 130Ba
  18. 132Ba
  19. 136Ce
  20. 138Ce
  21. 138La
  22. 144Sm
  23. 146Sm
  24. 156Dy
  25. 158Dy
  26. 162Er
  27. 164Er
  28. 168Yb
  29. 174Hf
  30. 180mTa[Прим. 1]
  31. 180W
  32. 184Os
  33. 190Pt
  34. 196Hg

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Метастабільний ядерний ізомер, однак його радіоактивність ніколи не спостерігалася. Нижня оцінка періоду напіврозпаду перевищує 1015 років.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Обійдені ядра // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 328. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Audouze, J.; Truran, J. W. (1975). p-Process Nucleosynthesis in Postshock Supernova Envelope Environments (PDF). The Astrophysical Journal. 202 (1): 204—213. Bibcode:1975ApJ...202..204A. doi:10.1086/153965. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 17 жовтня 2021.