Кенаса (Одеса) — Вікіпедія

	Ця стаття є частиною серії статей про народ; Караїми
	Громади В Україні · У Литві · Караїми у Світі
	Караїмізм Гахам · Газзан · Кенаса
	Мова Галицький діалект · Тракайський діалект · Алфавіт
	Місця Чуфут-Кале · Цвинтар у Севастополі
	Суспільство Народне вбрання · Преса · Навчальні заклади; Національні з'їзди · Караїмське питання; Прапор караїмів · Духовне правління; Прізвища · Діячі · Богослови · Письменники
	Цей шаблон: переглянути; обговорити; редагувати;

Одеська кенаса
	Вигляд кенаси у 1901-1906 рр.
	46°28′36″ пн. ш. 30°44′23″ сх. д. / 46.47667° пн. ш. 30.73972° сх. д.Координати: 46°28′36″ пн. ш. 30°44′23″ сх. д. / 46.47667° пн. ш. 30.73972° сх. д.
Тип споруди	кенаса
Розташування	Україна, Одеса
Початок будівництва	1860
Зруйновано	1930-ті
Стиль	готико-романський
Належність	караїмізм
Адреса	вул. Троїцька, 31
	Кенаса (Одеса) (Україна)
	Кенаса у Вікісховищі

Одеська кенаса — зруйнована кенаса Одеси, що знаходилася за адресою вул. Троїцька, 31. Працювала до початку Першої світової війни.

Знищена у 1930-х більшовиками під час Сталінського терору.

Історія храму[ред. | ред. код]

Вперше храм згадується у книзі 1895 року «Одесса, 1794–1894» де приведено фотографію будівлі.^[1] У 1996 році Б. З. Леві приводить її короткий опис:

Одноповерхова, не позбавлена оригінальності мурована будівля, що нагадує готико-романський стиль, із великими круглими вікнами над головним входом, знаходилася на Троїцькій вулиці. Воно була розташована в глибині двору й добре проглядалася крізь залізну решітку, якою двір був огороджений із боку вулиці. Праворуч до неї примикав невеликий будинок, в якому, судячи по всьому, була розміщена караїмська школа і квартира газзана.^[2]

На початку XX століття у храмі проведений ремонт, змінено внутрішнє оздоблення, налагоджено електроосвітлення і парове опалення, а також знищена перетинка між чоловічою та жіночою ділянками.^[3].

У 1912 році на утримання кенаси виділено 2 000 карбованців золотом зі спадку А. М. Гелеловича.

У 1913 році праворуч від кенаси, на розі вулиць Рішельєвської та Троїцької, був зведений чотириповерховий «Будинок Одеського Караїмського товариства».

З 1927 року кенаса закрита більшовиками, а згодом, у 1930-х роках — знесена більшовиками для побудови на цьому місці молочного заводу.^[4]

Служителі кенаси[ред. | ред. код]

Посада	Роки служіння	Ім'я
старший газзан^[5]	1827—1842	Кефелі Юсуп Мойсейович
меламед	1859—1862	Дуван Яків Веніамінович
старший газзан	1860—1867	Бейм Соломон Абрамович
старший газзан	1867—1892	Бейм Исаак Абрамович
старший газзан	1892—1900	Савускан Юфуда Ісаакович
старший газзан	1904—1927	Кефелі Йосип Мойсейович
габбай	1914	Казас Марк Самійлович
виконувач обов'язків шамаша	1914	Кефелі Ефраїм Якович
габбай	1917	Майкапар Абрам Мойсейович

Галерея[ред. | ред. код]

Місце, де колись знаходилася кенаса
Будинок караїмського товариства
Табличка на будинку караїмського товариства
Брама будинку караїмського товариства

Посилання[ред. | ред. код]

↑ Одесса, 1794–1894 (к столетию города): Издание городского общественного управления — Типография А. Шульце, 1895 г. — 568 стр.
↑ Леви Б.З. (Одесса). О кенасах в энциклопедии // Караимские вести — 1996. № 20.
↑ Хроника // Караимская жизнь, Кн.7. — М., 1911.
↑ Кенаса Одеси
↑ Кефели Ю. Письмо из Франции к редактору (Шатильон, 3 января 1994 г.) // Караимские вести — 1994. 12 марта. № 2.