Оксид калію — Вікіпедія

Оксид калію
Кристалічна ґратка K2O
Назва за IUPAC	Калій оксид
Ідентифікатори
Номер CAS	12136-45-7
Номер EINECS	235-227-6
ChEBI	88321
SMILES	[O-2].[K+].[K+][1]
InChI	InChI=1S/2K.O/q2*+1;-2
Номер Бельштейна	8129997
Властивості
Молекулярна формула	K2O
Молярна маса	94,196 г/моль
Зовнішній вигляд	сірі кристали
Густина	2,35 г/см³[2]
Тпл	350 °C (розкладається)[2]
Розчинність (вода)	реагує
Розчинність (етери)	розчинний
Розчинність (етанол)	розчинний
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	-361,5 кДж/моль
Пов'язані речовини
Інші аніони	гідроксид калію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д ка́лію — неорганічна бінарна сполука калію та кисню складу K₂O. Являє собою білі кристали. Оксид розчинний в етерах та спиртах, реагує з водою. Проявляє сильні осно́вні властивості. Сполука поширена в природі у вигляді поташу, нефеліну, ортоклазу.

Поширення у природі[ред. | ред. код]

У природі оксид калію поширений у вигляді природного карбонату калію (поташу). Присутній також у змішаних мінералах нефеліні та ортоклазі.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Оксид калію являє собою білі кристали. Сполука розчинна у спиртах та етерах. За температури більше 300 °C є нестійкою і починає розкладатися.

Отримання[ред. | ред. код]

Оксид калію не вдається отримати прямою взаємодію калію та кисню — продуктом є супероксид калію. Його синтезують, наприклад, відновленням супероксиду або гідроксиду калію:

${\displaystyle \mathrm {3K+KO_{2}{\xrightarrow {700^{o}C,[p]}}2K_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {2K+2KOH{\xrightarrow {450^{o}C}}2K_{2}O+H_{2}\uparrow } }$

За високої температури є можливим отримати оксид шляхом термічного розкладання карбонату калію:

${\displaystyle \mathrm {K_{2}CO_{3}{\xrightarrow {>1200^{o}C}}K_{2}O+CO_{2}\uparrow } }$

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

При нагріванні у вакуумі оксид калію диспропорціонує на пероксид калію та калій:

${\displaystyle \mathrm {2K_{2}O{\xrightarrow {350-430^{o}C,vacuum}}K_{2}O_{2}+2K} }$

Енергійно взаємодіє з водою з виділенням великої кількості тепла:

${\displaystyle \mathrm {K_{2}O+H_{2}O\rightarrow 2KOH} }$

Оксид калію проявляє сильні осно́вні властивості: взаємодіє з кислотами, а також кислотними й амфотерними оксидами:

${\displaystyle \mathrm {K_{2}O+2HCl\rightarrow 2KCl+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {K_{2}O+2NO_{2}{\xrightarrow {150-200^{o}C}}KNO_{3}+KNO_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {K_{2}O+Al_{2}O_{3}{\xrightarrow {1000^{o}C}}2KAlO_{2}} }$

Реагує з рідким аміаком:

${\displaystyle \mathrm {K_{2}O+NH_{3}{\xrightarrow {-50^{o}C}}KNH_{2}\downarrow +KOH} }$

Див. також[ред. | ред. код]

• Гідроксид калію
• Супероксид калію

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : "Мир", 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)