Оксид натрію — Вікіпедія

Оксид натрію
кристалічна ґратка Na2O
Назва за IUPAC	Натрій оксид
Ідентифікатори
Номер CAS	1313-59-3
Номер EINECS	215-208-9
SMILES	[O-2].[Na+].[Na+][1]
InChI	InChI=1S/2Na.O/q2*+1;-2
Властивості
Молекулярна формула	Na2O
Молярна маса	61,979 г/моль
Зовнішній вигляд	білі кристали
Густина	2,27 г/см3[2]
Тпл	1132 °C (розкладається)[2]
Розчинність (вода)	реагує
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	-414,2 кДж/моль·К
Ст. ентропія So 298	75,1 Дж/моль·К
Теплоємність, co p	69,1 Дж/моль·К
Пов'язані речовини
Інші аніони	гідроксид натрію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д на́трію — неорганічна бінарна сполука складу Na₂O. Являє собою білі або безбарвні кристали, термічно стійка сполука. Проявляє сильні осно́вні властивості. Застосовується у виробництві гідроксиду натрію.

Поширення у природі[ред. | ред. код]

Оксид натрію зустрічається у мінералах, в основному, у вигляді домішок. Його масова частка є значною, зокрема, у природних карбонатах нагколіті, гейлюситі.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Оксид натрію являє собою білі або безбарвні кристали. Є термічно стійким і тугоплавким, розкладається за температури 1132 °C без плавлення.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Оксид натрію легко взаємодіє з водою та кислотами:

${\displaystyle \mathrm {Na_{2}O+H_{2}O\rightarrow 2NaOH} }$

${\displaystyle \mathrm {Na_{2}O+2HCl\rightarrow 2NaCl+H_{2}O} }$

Проявляє осно́вні властивості, реагуючи з кислотними та амфотерними оксидами:

${\displaystyle \mathrm {Na_{2}O+CO_{2}{\xrightarrow {450-550^{o}C}}Na_{2}CO_{3}} }$

${\displaystyle \mathrm {Na_{2}O+NO_{2}+NO{\xrightarrow {250^{o}C}}2NaNO_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {Na_{2}O+Al_{2}O_{3}{\xrightarrow {1200^{o}C}}2NaAlO_{2}} }$

Окрім кисню, взаємодіє також з деякими іншими неметалами:

${\displaystyle \mathrm {2Na_{2}O+O_{2}{\xrightarrow {250-350^{o}C,[p]}}2Na_{2}O_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {4Na_{2}O+4S{\xrightarrow {t}}3Na_{2}S+Na_{2}SO_{4}} }$

Реагує з рідким амоніаком:

${\displaystyle \mathrm {Na_{2}O+NH_{3}{\xrightarrow {-50^{o}C}}NaNH_{2}+NaOH} }$

Отримання[ред. | ред. код]

Оксид натрію не можна отримати його взаємодією з киснем — в цьому випадку утворюється пероксид натрію. Необхідний результат досягається при подальшій взаємодії пероксиду з натрієм в атмосфері інертних газів:

${\displaystyle \mathrm {2Na+O_{2}{\xrightarrow {250-400^{o}C}}Na_{2}O_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {Na_{2}O_{2}+2Na{\xrightarrow {130-200^{o}C,Ar}}2Na_{2}O} }$

Також оксид можна синтезувати з гідроксиду натрію та з його солей: азиду, нітриту, нітрату:

${\displaystyle \mathrm {2NaOH+2Na{\xrightarrow {600^{o}C}}2Na_{2}O+H_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {5NaN_{3}+NaNO_{3}{\xrightarrow {350-400^{o}C,vacuum}}3Na_{2}O+8N_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {6Na+2NaNO_{2}{\xrightarrow {350-400^{o}C}}4Na_{2}O+N_{2}} }$

Або отримати з пероксиду із використанням сторонніх відновників:

${\displaystyle \mathrm {Na_{2}O_{2}+C\rightarrow Na_{2}O+CO} }$

${\displaystyle \mathrm {Na_{2}O_{2}+2Ag\rightarrow Na_{2}O+Ag_{2}O} }$

Застосування[ред. | ред. код]

Оксид натрію використовується у синтезі гідроксиду натрію.

Див. також[ред. | ред. код]

• Гідрид натрію
• Пероксид натрію

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.