Окуджава Булат Шалвович — Вікіпедія

Булат Шалвович Окуджава
Народився 9 травня 1924(1924-05-09)
Москва
Помер 12 червня 1997(1997-06-12) (73 роки)
Париж
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  СРСР
 Росія[1]
Національність грузин
Місце проживання Москва
Діяльність сценарист, поет, актор, співак, письменник, композитор, прозаїк-романіст, гітарист, автор пісень, автор-виконавець, поет-пісняр, філолог, прозаїк
Alma mater Q98930721?
Знання мов російська[2]
Учасник німецько-радянська війна
Роки активності 19461997
Жанр авторська пісня, поезія, проза, роман, вірш, нарис і оповідання
Партія КПРС
Батько Окуджава Шалва Степанович
Мати Налбандян Ашхен Степанівна
Нагороди
IMDb ID 0645768

Була́т Ша́лвович Окуджа́ва (рос. Булат Шалвович Окуджава, нар. 9 травня 1924, Москва — †12 червня 1997, Париж) — бард, радянський російський поет, композитор, прозаїк і сценарист.

Поштова марка Росії із серії «Популярні співаки російської естради», присвячена Булату Окуджаві, 1999, 2 рубля (Каталог ИТЦ 539, Скотт 6546)
Могила Булата Окуджави на Ваганьківському кладовищі

Автор близько двохсот пісень, написаних на власні вірші, один із найяскравіших представників жанру авторської пісні.

Булат Шалвович Окуджава народився в Москві в 1924 році. Його батько, відповідальний партійний працівник, став жертвою репресій, а матір було заслано до табору. За національністю батько Шалва Окуджава був грузином, а мати, Ашхен Налбандян — вірменкою. Мати була племінницею відомого вірменського поета Вагана Теріана. Незважаючи на національне походження, Булат Окуджава писав лише російською мовою.

У 1942 році майбутній поет йде добровольцем на фронт, де був поранений по дорозі на фронт під час бомбардування ешелону. Після війни Окуджава навчається в Тбіліському університеті, після закінчення якого викладає російську мову і літературу.

Перша пісня Окуджави, написана на Північно-Кавказькому фронті в 1943 році, не збереглася. Другу пісню було написано в 1946 році.

Перша книга з його творами вийшла в 1958 році і, за визначенням Євгена Євтушенка, «була дуже слабкою». Дійсно всесоюзну славу Булат Шалвович одержав після того, як почав писати музику для своїх віршів і привселюдно виконувати ці пісні. Були часи, коли твори Окуджави можна було почути й у концертних залах, і в студентських гуртожитках, і на вулиці.

Помер 12 червня 1997 року в Парижі. Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Збірки[ред. | ред. код]

  • «Март великодушний» (1967),
  • «Арбат, мій Арбат» (1976),
  • «Вірші» (1984),
  • «Обране» (1989),
  • «Присвячується вам» (1988),
  • «Милості долі» (1993),
  • «Зал очікування» (Нижній Новгород, 1996),
  • «Чаювання на Арбаті» (1996),
  • Булат Окуджава. 20 пісень для голоса і гітари.- Краків: Польске муз. вид-во, 1970.- 64 с.
  • Булат Окуджава. 65 пісень (Музичний запис, редакція, складання В.Фрумкин). Ann Arbor, Michigan: Ardis, т.1 1980, т.2 1986.
  • Пісні Булата Окуджави. Мелодії і тексти. Укладач і автор вступної статті Л. Шилов, музичний матеріал записаний А.Колмановским з участю автора).- М. Музика, 1989.- 224 с.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]